ответ:Уход крестоносцев со Святой земли Призывы папы римского к организации нового крестового похода не находили отклика. Обещали многие правители (французский, английский, габсбургский, арагонский), но обещания остались не выполненными. Между тем, на Востоке шла междоусобная война за владение Святой землёй. Положение осложнялось возобновившейся войной с мусульманами. Европейские монархи потеряли веру в саму возможность победить иноверцев и вернуть Гроб Господний. После захвата Акры мусульманами (май 1291 года) христиане перебрались на остров Кипр. В 1303 году мамлюки захватили остров Руад, последний форпост европейцев. Крестоносцы покинули Святую землю. В Малой Азии господство перешло к османским туркам, которые стали угрожать христианскому миру. Запад пытался отразить их нашествие и организовывал крестовые поход против них.
Объяснение:я так знаю:)
Українські землі, що перебували у складі:
1) Польщі: Сх. Галичина, Зх. Волинь, Зх. Полісся, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина.
2) Румунії: Пн. Буковина, Ізмаїльський Аккерманський, Хотинський повіти Бессарабії.
3) Чехословаччина: Закарпаття
Національна політика:
1) Польща: проводилася політика осадництва, пацифікації та затвердження "кресового закону".
2) Румунія: проводилася політика культурної асиміляції щодо національних меншин
3) Чехословаччина: проводилася колоніальна політика за економічною підтримкою краю.
Соціально-економічна політика:
1) Польща: основа промисловості - сировинні галузі; більшість підприємств належали польському або іноземному капіталу; гостра проблема безробіття; домінування великого приватного землеволодіння; відсутні соціальні гарантії.
2) Румунія: панування дрібного кустарного виробництва; адміністративна уніфікація поширення на українських землях румунського законодавства, ліквідація самоврядування громад; заборона діяльності політичних партій в умовах стану облоги.
3) Чехословаччина: використання регіону як аграрно-сировинний бази; будівництво сучасних доріг та мостів; електрифікація краю; розширення мережі українських шкіл, гімназій; створення українських театральних осередків, хорів; діяльність у Празі Українського вільного університету та Української аграрної академії.
Українські політ. сили:
1) Польща: Легальні - Українське національно демократичне об'єднання (УНДО); Заборонені - Українська військова організація УВО, організація у
Українських націоналістів ОУН.
2) Румунія: Легальні - Українська національна партія УНП; Заборонені - радикальне крило УНП.
3) Чехословаччина: Легальні - Тимчасова руська автономна Директорія Підкарпатської Русі, Українське національне об'єднання; Заборонені - немає.
Вроде всё, если есть неточности простить
