Объяснение:
По мере ужесточения войны и нарастания экономических трудностей повсеместно стало расти влияние левых социалистов, считавших необходимым добиваться превращения империалистической войны в гражданскую. Они стремились к революции, установлению власти рабочих и обобществлению имущества. Их оппоненты — правые социалисты — выступали за сохранение гражданского мира и проведение демократических преобразований, видя в этом условие достижения большей социальной справедливости. Это наметившееся в годы войны размежевание породило открытый конфликт, когда начались революции и встал вопрос о том, к чему они приведут. Опыт большевиков в России отпугивал одних и порождал стремление использовать его у других. В итоге правые и левые оказались по разные стороны баррикад, обвиняя друг друга в предательстве интересов рабочего класса. В итоге все завершилась расколом
Голодомор в Украї́нській РСР 1946—1947 — масовий голод, який влаштувала народам СРСР російсько-більшовицька (комуністична) диктатура 1946–1947, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам у соціалістичному таборі[1]. Так, 1946-го з СРСР вивезено 350 тисяч тонн зерна до Королівства Румунія, у 1947 — 600 тисяч тонн зерна — до Чехословацької республіки, за тих два роки Польська республіка отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба[2]. А в Молдавській РСР й південних областях Української РСР стрімко поширювався голод, і лише за перше півріччя 1947 офіційно зареєстровано 130 випадків людоїдства
