Прочитайте тексты А, В и выполните задания А. 26 ноября IV Чрезвычайный мусульманский съезд в Коканде провозгласил Туркестанскую автономию – Мухтариат в составе России. Был избран Национальный Конгресс, председателем которого стал член партии Алаш Мустафа Шокай. Шла работа по организации вооруженных сил, финансов, налогообложения, народной школы, землепользования. Власть Автономии была признана Контрольной Палатой, отделением Государственного банка, Судебной Палатой Туркестана. Но вместе с тем Мухтариат начал консультации о вступлении в антибольшевистский блок «Юго-Восточный Союз» и закупке оружия… 20-22 февраля Коканд был взят штурмом Красной армией.
В. После Октябрьского переворота лидеры «Алаш» продолжали готовиться к выборам в Учредительное собрание. Они начали организовывать областные отделения партии, развернули активную агитационно-разъяснительную работу в аулах. Результатом работы стала безоговорочная победа в большинстве уездов. После разгона большевиками в Петербурге Учредительного собрания, «Алаш» выступил с инициативой проведения в Оренбурге 5-13 декабря 1917 г. II Общеказахского съезда. Съезд проходил в условиях начавшейся войны, в целях недопущения анархии в степи были приняты два решения - образовать национально-территориальную автономию областей и формирование собственных вооруженных сил... Однако, в 1919-1920 гг. ситуация складывается таким образом, что представители «Алаш» принимают решение начать переговоры с Москвой о признании Советской власти.
1) Определите основные направления деятельности национальных автономий. По два направления для каждой автономии.

2) Охарактеризуйте взаимоотношения национальных автономий и советской власти.

3) Каково значение образования национальных автономий. Приведите не менее трех аргументов в подтверждение своей позиции.

Договір складався з 22 пунктів. В основу Коломацьких статей було покладено попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича.

Нові пункти значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана.

Козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями.

Гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Гетьман зобов'язувався направляти козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною.

У гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців.

Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху обмеження державних прав Гетьманщини.

Договір складався з 22 пунктів. В основу Коломацьких статей було покладено попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича.

Нові пункти значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана.

Козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями.

Гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Гетьман зобов'язувався направляти козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною.

У гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців.

Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху обмеження державних прав Гетьманщини.