Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
Россия наводит сферы влияния на Китай.берет себе Порт-Артур военную базу.Японии не нравится. приказывает уйти. Россия отказывается.в 1904 году японцы топят наши корабли в Порт- Артуре,а так же в порту Чемпульпо.а сухопутные войска занимабт пхеньян и выходят на границу китай-корея.русскую эскадру запирают в порту А.
сухопутники громьт нашу армию и входит в Маньчжурию.было прервано железнодорожное сообщение между Порт-Артуром и Маньчжурией.потом русские потерпели ряд поражений в море и на суше. порт А. сдался в 1905 году 2января.мы потеряли 28 тыс убитыми,потопили нашу эскадру и 5 миноносцев.мы потеряли Сахалин.был подписан 23 августа 1905 года в портсмунде мирный договор.
