Відповідь:
Східні слов’яни створили високу духовну культуру. У них сформувалася цілісна система релігійних вірувань, основними божествами були сили природи, існував разом з тим культ роду (предків). Вірили східні слов’яни також і в духів (русалок, мавок, лісовиків), мали численні обрядові свята, пов’язані зі зміною пір року. Носіями релігійних знань були жерці (волхви), які були не тільки релігійними діячами, а й оберігали надбані знання, звичаї та традиції. Акумулюючи досвід попередників, вони ставали особливою категорією членів племені, які відзначалися як носії знань про природу і довкілля. Головними божествами для них були:
Дажбог — бог Сонця й добра,
Перун — бог грому та блискавки,
Сварог — бог неба,
Стрибог — бог вітру,
Ярило — бог весни,
Велес — захисник худоби,
Дана — богиня води,
Лада — богиня любові й краси,
Марена — богиня смерті тощо.
Слов’яни вірили, що в хатах живуть домовики, у лісах — лісовики, у водах і болотах — водяники і русалки. Щоб задобрити богів, у храмах-капищах приносили їм жертви у вигляді їжі, напоїв, тварин. У священних місцях ставили ідолів — кам’яні фігури богів, яким поклонялися.
Існував культ предків, вірили в потойбічне життя, про що свідчать поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовували князям і знатним дружинникам, у могилах яких археологи знаходять багато дорогоцінних речей, зброю, одяг, предмети домашнього вжитку. У похованнях простих людей знаходять лише знаряддя праці та речі домашнього вжитку.
Пояснення:
