Определи понятия по описанию. В скобках указано количество букв в искомом понятии. Сосчитай в полученных терминах суммы за каждую букву, согласно таблице. Под какие интервалы подходят найденные суммы? Расположи их по столбцам таблицы. Сколько понятий получилось в каждом столбце? Какая последовательность цифр соответствует количеству терминов в каждом столбце, если первая цифра обозначает первый столбец, вторая – второй столбец, а третья – третий столбец? А) 232 Б) 241
В) 322 Г) 331

Извените за качество фото, смысл понять можно.

Повість “захар беркут” – твір про героїчне минуле українського народу (і. франко) іван франко у повісті “захар беркут” звертається до сивої давнини. він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, у якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. “захар беркут” – героїко-романтична повість про далеке минуле нашого народу. автор осмислив і показав події хіп століття, оживив картини героїчної боротьби. про ті часи, які описав іван франко, збереглося мало історичних документів, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів. подібний епізод про знищення монгольської навали і про сил природи згадується у переказі, записаному від миколи гасинця із закарпаття та в передмові до поеми “собутка” польського поета с. гощинського. у цих творах показано героїчну боротьбу місцевих жителів з татарами, зроблено наголос на взаємовиручці та взаєі. жителі тухлі відважні й сміливі, винахідливі, кмітливі. більш за все вони люблять свій край, свою землю, цінують свободу і незалежність, воліють краще вмерти, ніж потрапити в полон. в образах головних героїв автор втілив свій ідеал справді вільної людини. це й мирослава, яка воліє краще вмерти під тином з голоду, ніж стати зрадницею рідного краю, і залюблений у красу тухольщини мужній лицар максим, який з гордістю говорив: “се наша тухольщина, наш рай”. до останнього бився він з ворогами на підступах до свого села. палкий патріот, він вирішив прийняти смерть, але не зрадити громаду. та найбільше я захоплений захаром беркутом, який готовий пожертвувати сином задля загального добра. цей вчинок свідчить про жертовність і високий патріотизм вождя тухольської громади.

Английской революцией 1640-1660 гг. называют процесс перехода страны от абсолютной монархии к буржуазной республике. Экономическими причинами революции были революция цен и инфляция. Увеличились прибыли буржуазии, занимающейся торговлей, разорялись крестьяне и землевладельцы. Земли монастырей продавались, их приобретали буржуа. Капитал стали помещать в землю. Помещики стали брать больше денег с крестьян, которые даже провели неудачные восстания в 1549 и 1607 годах. Часть от зажиточных крестьян стала поставлять товары на рынок, при этом они больше эксплуатировали своих арендаторов и увеличивали территории. В сельском хозяйстве не внедрялись никакие новшества. Новые дворяне не хотели платить королю за землю. Они хотели стать полными собственниками земли. Развитию капиталистических отношений мешал феодально-абсолютистский строй. Конец XVI и начало XVII веков сопровождался промышленным подъёмом, что увеличило объём торговли. Англия стала вывозить готовые изделия и искать рынки и сырьё. Цеховое регулирование создавало препятствия для предпринимателей, поэтому предприятия организовывали в пригородах. Король хотел контролировать промышленность и торговлю путем монополий, но не имел успеха. Политическими причинами революции были противоречия между парламентом и Яковом I, который увеличивал налоги. Буржуазия видела в колониях средство своих прибылей, а король с дворянами  - источник земель и средство для международной политики.  Парламент защищал интересы землевладельцев капиталистического типа, король же защищал землевладельцев феодального типа. В 1628 году парламент отменяет налоги, а Карл I распускает парламент. Король правил 10 лет бесконтрольно,  вмешивался в работу судов, увеличил платежи, распространял монополии, опять ввел корабельный налог. Королем стали недовольны в Шотландии. Потом действовал “Долгий парламент”, который представлял интересы джентри и купцов. К 1640 году все классы соединились против короля. Королем были недовольны и новые дворяне, и буржуазия, и крестьяне, и ремесленники

Объяснение: