Халиф, а за ним визирь
Объяснение:
Халиф в Арабском халифате обладал верховной властью. Он являлся религиозным главой арабов и всех уверовавших в Аллаха. Кроме того, он занимал все верховенствующие должности: был главой церкви, верховным главой государства, верховным собственником земли, верховным главнокомандующим, верховным судьёй. А все высшие чиновники назначались только халифом.
Высшим должностным лицом при халифе был визирь как главный советник халифа. Визирь был наделён большой светской и военной властью. Визирь имел право управлять от имени халифа, а также управлять его двором. Стоит отметить, что на ранних этапах развития Арабского Халифата компетенция визиря была совсем не такой, а он мог выполнять лишь распоряжения халифа.
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України. Частіше за все під Руїною розуміють період від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).
Під час Руїни Гетьманщина умовно була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці два володіння під різними гетьманами ворогували між собою. Сусідні держави (Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні відносини з тією чи іншою окупаційною силою[1]. Київську митрополію в 1686 було підпорядковано Московському патріархату.
Остаточний поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну було закріплено Андрусівським договором (1667) та Вічним миром (1686). За ними Лівобережжя та Київ відходили до Московського царства, а Правобережжя — до Річі Посполитої.
