1. На який блок переважно орієнтувалися чеські політичні сили в роки Першої світової війни? 2. Хто став лідером боротьби чехів і словаків за національне визволення? 3. Як було проголошено незалежність ЧСР? 4. Які землі увійшли до складу ЧСР? 5. Які міжнародні угоди сприяли оформленню кордонів молодої держави? 6. У якому році було прийнято конституцію ЧСР? 7. Хто став першим президентом ЧСР? 8.Які землі були найбільш економічно розвиненими в Чехословаччині? 9. Які чинники загострювали національну проблему ЧСР у 1930-ті рр.? 10. Які чинники відіграли вирішальну роль у припиненні існування ЧСР: зовнішні чи внутрішні?​

1. В роках Першої світової війни чеські політичні сили переважно орієнтувалися на Австро-Угорщину, де вони сподівалися на здобуття незалежності і створення самостійної чесько-словацької держави.

2. Лідером боротьби чехів і словаків за національне визволення став Томаш Масарик, який був одним з найвідоміших і активних національних діячів. Він заснував Спілку за самостійність народів Чехословаччини і очолював уряд Чехословаччини після визволення.

3. Незалежність ЧСР було проголошено 28 жовтня 1918 року в Празі. Це стало наслідком подій І Петербурзької конференції чехословацьких політичних сил, а також масових акцій протесту і слухняності, які відбулися в різних містах Чехословаччини.

4. До складу ЧСР увійшли землі більшості історичних чеських земель, а саме Чехія, Моравія, Словаччина і Рутенія.

5. Кордони молодої держави були визначені за допомогою міжнародних угод, таких як Версальський мирний договір і Санкт-Германський мирний договір. Ці угоди визначили територіальні зміни після Першої світової війни та нові політичні кордони в Європі.

6. Конституція ЧСР була прийнята 29. 2. 1920 року.

7. Першим президентом ЧСР став Томаш Масарик, який був обраний 14 листопада 1918 року.

8. Найбільш економічно розвиненими землями в Чехословаччині були Чехія і Моравія, де розташовані багаті промислові центри, такі як Празький промисловий раїс, Брно, Острава і Ліберець.

9. У 1930-ті рр. національну проблему ЧСР загострювали різні чинники. По-перше, було велике незадоволення серед німецькомовного населення, яке вимагало більшого автономного статусу. Другою причиною були спроби угруповань у Закарпатській Русі, Угорщині та Польщі відокремити території Карпатської Русі від ЧСР. Ці чинники спровокували напруження і конфлікти між національними групами.

10. Вирішальну роль у припиненні існування ЧСР зіграли як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зовнішні чинники включали неприхильність Німеччини та Швейцарії до існування ЧСР і активну підтримку німецькою італійською, а пізніше і угорською сторонами руху за відокремлення регіонів з кордонами ЧСР. Внутрішні фактори включали незадоволення в різних національних групах, відсутність спільної бази між національними урядами і спостерігаючими посольствами і розкол публічної думки щодо подальшої долі ЧСР. Всі ці чинники призвели до розпаду ЧСР і утворення незалежних словацької і чеської держав.