Роман Мстиславич (1152-1205) походив з Волинських Мстиславичів, родичів князя Володимира Мономаха. Разом із батьком та дідом активно боровся за Київський престол в період феодальної роздробленості. До 1170-го правив Новгородом. Згодом у спадщину отримує Волинське князівство з центром у Володимирі. Розпочинає боротьбу за ослаблені боярською смутою Галицькі землі. Виграє її у 1199 році. Проголошує про утворення Галицько-Волинського князівства. Йому вдається придушити боярську опозицію у новоствореній державі.
"Не вбивши бджіл, не полашуєш медом" - любить казати Роман.
Одружується на Візантійській принцессі Анні, від якої має двух дітей Данила та Василька.
У 1203-му здійснює похід на Київ і захоплює його. Вважався Великим Київським князем до смерті. Літописці називають його "самодержцем усієї Русі".
Намагався подолати князівські чвари. Знаючи європейські традиції, пропонує найвпливовішим князям обирати серед себе Великого князя. Так чинили німецькі кюрфюрсти. "Проект доброго порядку" зазнає невдачі.
Ходить походами на Литву, Тевтонський орден. Папа Римський Інокентрій III пропонує володарю королівську корону в обмін на поширення католицизму. Роман відмовляється.
"Як був князем так і буду, а віру свою і своїх предків змінювати не буду", - відповідає він папським легатам.
У 1205 йде війною на Польщу.
Сборник документов из 4-х федеральных архивов показывает влияние советского фактора в Албании, Болгарии, Венгрии, Польше, Румынии, Чехословакии и Югославии в 1944—1948 гг., его роль в становлении коммунистических режимов в Восточной Европе. Документы позволяют объяснить, почему при наличии в странах региона либерально-демократических, аграристских и социал-демократических программ послевоенного общественного развития победила в конечном счете коммунистическая альтернатива, определить баланс внешнего и внутреннего факторов в этом процессе.
Документы проливают свет на динамику советской политики в регионе — от поддержки тактики демократического блока на антифашистской основе до ориентации на леворадикальные силы в компартиях, от эволюционных концепций «национального пути» к социализму до точного воспроизводства советской модели и абсолютного контроля за коммунистами в Восточной Европе. Многие документы характеризуют политические формы советского влияния на внутренние процессы в регионе, а также и репрессивно-силовые методы воздействия на общество.
