ответ:В IX—XII вв. в Европе существовало несколько культурных очагов, связь между которыми была довольно слабой. Европейская культура как единое целое лишь начинала формироваться.
Страной с наиболее развитой культурой долго оставалась Византия. Унаследовав многое из Античности, она сумела создать собственную своеобразную культуру. В 855 г. в Константинополе была открыта школа в Магнаврском дворце, которую многие учёные считают первым европейским университетом. Здесь на греческом языке и латыни преподавали крупнейшие деятели культуры. Образование основывалось не только на христианском учении, но и на трудах античных авторов — Гомера, Платона, Аристотеля и др.
В XI—XII вв. византийская культура достигла своего наивысшего расцвета в живописи, архитектуре, скульптуре, литературе. Мозаики собора Святой Софии в Константинополе, построенного в середине VI в., до сих пор поражают своим великолепием.
Византия оказала огромное влияние на становление культуры многих стран — Руси, Грузии, Болгарии, Сербии, Италии и др.
Объяснение:
Відповідь:
Через Коломацькі чолобитні
Пояснення:
Після смерті Скоропадського почалася завзята боротьба старшини на чолі з Полуботком за владу. У 1723 року запорозькі козаки, під начальством Голіцина, для захисту Росії від набігів, виступили в похід до Буцького броду. Під час стоянки табором на річці Коломаці, головним чином за сприяння командира Миргородського полку (миргородського полковника) Апостола, були написані чолобитні про скасування зборів і про обрання народом гетьмана, відіслані до Глухова, в колегію, а звідти відправлені в Санкт-Петербург. Ці Коломацькі чолобитні здивували Петра Великого. Петро Великий направив людей, аби розслідувати всі обставини їх складання. Їх очолив А. І. Румянцев, з питанням чи дійсно народ брав участь в їх (чолобитних послань) складанні. Румянцев провів опитування місцевих жителів і привіз негативну відповідь, розкривши цілу мережу інтриг Полуботка та інших старшин. У травні 1723 року Полуботок був викликаний до Петербурга, де він подав чолобитну Петру I про скасування нових порядків, чим дуже розгнівав царя. Ба більше, були сфабриковані й інші справи проти Полуботка, зокрема про його таємний зв'язок із Пилипом Орликом, який був у вигнанні. Петро Великий велів ув’язнити Полуботка з товаришами в Петропавловську фортецю і провести слідство. Полуботок, в грудні 1724 року, помер в ув'язненні від хвороби, відмовившись від надісланого імператором лікаря.