ответ:В период своего расцвета Монгольская империя была крупнейшим и могущественным государством в мире. Ее история начинается с Чингисхана, который в начале 13 века объединил разрозненные монгольские племена под единым знаменем, создал уложение законов и определил место Монгольской империи в истории мира.
Сам Чингисхан был не особо верующим человеком. В те времена большинство монголов придерживалось традиционных языческих верований – шаманизма. Чингисхан спокойно относился к представителям разных религий и отдавал большее предпочтение личным качествам человека.
Внуком Чингисхана был Бату, известный в русской истории как Батый, завоевавший русские княжества в 13 веке. Какой веры придерживался этот монгольский хан доподлинно неизвестно до сих пор. Очевидцы – современники Батыя называют его то христианином, то мусульманином, то представителем языческих верований.
Сын Батыя – хан Сартак был христианином. Его воспитала кормилица – сирийская христианка. Сартак был очень набожным ханом, принимал у себя епископов, освобождал церкви от налогов, соблюдал посты и часто молился. Кто знает, как бы повернулась история, если бы этот хан не умер совсем молодым, а вслед за ним и его брат.
В середине 13 века правителем Орды становится брат Батыя - Берке, еще в молодости принявший ислам. Вера Берке позволила ему укреплять связи с Волжской Булгарией, государствами Средней Азии и арабским миром. Тем не менее, принятие ислама правителем Орды не сделало это веру популярной в широких слоях монгольского общества. При хане Берке Золотая Орда отделилась от Монгольской империи, став самостоятельным государством.
В начале 14 века правителем Золотой Орды становится хан Узбек. В условиях серьезной конкуренции за власть, взойти на престол Узбеку мусульмане Орды. Видимо в благодарность за это Узбек объявляет ислам официальной религией государства. Современники называют Узбека очень религиозным человеком. Впрочем, вера не помешала хану Узбеку заключить династический брак с дочерью Византийского императора.
В это время как таковой Монгольской империи уже не существовало. Она распалась на Золотую Орду, Чагатайский улус, государство Хулагуидов и империю Юань. Территория современной Монголии находилась в составе империи Юань, где основной религией был тибетский буддизм. Именно поэтому тибетский буддизм и является религией современных монголов.
Русские же княжества находились под игом мусульманской Золотой Орды, традиционно называя ее представителей татаро-монголами. Когда в начале 1420х годов Золотая Орда распалась на независимые ханства, Русь окончательно освободилась от долгого и тяжелого ордынского ига.
По вертикалі вона реалізується між центральною владою у Вашингтоні і 50 штатами, плюс столичним округом Колумбія, які мають достатньо високі повноваження, в тому числі щодо формування і розподілу місцевого бюджету, податкової політики, питань судочинства і юстиції.
Формальна дата заснування країни – 4 липня 1776 року, коли 13 британських колоніальних територій проголосили свою незалежність від метрополії. З тих пір 4 липня, День Незалежності, є національним святом США.
Діюча Конституція була ухвалена через 11 років – 17 вересня 1787 року (документ, який залишається практично незмінним і донині, був ухвалений спеціально скликаним Конституційним конвентом у Філадельфії).
Протягом історії країни до Конституції було внесено 27 поправок, причому найперші десять були внесені одночасно, отримавши назву «Біль про права». Решта 17 поправок вносилися окремо. Остання, зроблена в 1992 році, передбачала введення додаткових конституційних обмежень для підвищення оплати праці членів Конгресу.
Жодна з поправок не передбачала зміни форми правління в країні. Три поправки (1933, 1951 і 1967 років) стосувалися термінів перебування при владі президента, віце-президента і членів Конгресу.
Президент є головою виконавчої гілки влади, тобто на нього покладається завдання втілювати у життя закони, прийняті Конгресом. Він обирається максимально на 2 чотирирічні терміни, є головнокомандувачем, призначає членів адміністрації, федеральних суддів і членів Верховного суду. Проте всі вони потребують затвердження в Сенаті.
Президентом може стати будь-який громадянин США, народжений на американській території і не молодший 35 років. Аналогічні вимоги стосуються віце-президента, який обирається спільно з президентом.
Голова виконавчої влади і адміністрації (уряду) країни – Президент (з 20 січня 2009 р. – Б. Обама, 44-й президент). Кандидати в члени адміністрації, а також посли пропонуються Президентом і затверджуються Сенатом. Президент в парі з Віце-президентом (Дж. Байден) обирається кожні чотири роки за до так званої Колегії виборців, до якої входять 538 чоловік.
Законодавча влада складається з двох палат Конгресу:
Нижня - Палата представників
Верхня (Сенат).
Палата представників складається з 435 конгресменів, які переобираються кожні 2 роки. Головою Палати представників є Спікер (Ненсі Пелозі з Каліфорнії).
Натомість 100 сенаторів (по два від кожного штату) обираються на 6 років, але розбиті на 3 групи, за рахунок чого кожні два роки переобирається третина верхньої палати. Формальним головою Сенату є Віце-президент США, хоча реальним керівником є голова демократичної більшості палати (сенатор Геррі Рід від Невади).
Характерною рисою американської системи демократії є високі повноваження, якими наділена вища судова влада, тобто Верховний суд. До його складу входять 9 суддів, які пропонуються Президентом і на довічний термін затверджуються Сенатом. Нинішній голова Верховного Суду Дж. Робертс - молодший був обраний до Верховного Суду у вересні 2005 р.
