Представьте в виде таблицы сравнительную характеристику двух моделей древнерусского общества – Новгородской Республики и Владимиро-Суздальского княжества по следующим критериям: географическое положение, органы политической власти (роль князя, бояр и веча, роль духовенства (епископа)), особенности экономического развития.

Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.

Внутри жузов сохранились подразделения людей на общности: союзы (тайпа), объединения (ру), ассоциации (ата), и общины (ауыл), которые составляли часть жузов и возглавлялись собственными пра­вителями (биями и батырами). Объединения и общины являлись формой не этнической, а хозяйственно-политической общности ее членов. Родовые кличи (уран) и знаки (танба), традиции, сказания и общие места погребения предков являлись атрибутами обособлен­ности, относительной автономности объединений.

Социально-сословные отношения в казахском обществе, в рассматриваемое время были весьма своеобразными. Так, например, в казахском обществе существовали две сословные группы. Определяющим фактором служило не имущественное положение а социальный статус. Высшим сословием в социальной структуре являлось сосло­вие аксуйек (белая кость), в которые входили кожа и торе, не вхо­дившие в систему жузов. Торе - потомки Чингисхана, по праву рож­дения приобретали титул султана и право занимать ханский престол. Они представляли самую влиятельную политическую силу казахско­го общества. Словом "султан" первоначально обозначалось собиратель­ное понятие о верховной власти - владычество, господство, власть и правительство. Султаны были избавлены от телесных наказаний и не подлежали суду биев, наказать их мог только хан или старший из султанов. Для не царствовавших потомков Чингисхана по мужской линии, употреблялся термин оглан и торе.