Білогвардійський режим передбачав негативне ставлення до виявів українського національного життя, встановлення терористичної диктатури, застосування жорстких репресій проти політичних противників та уведення смертної кари за участь у бунтах, більшовицьких організаціях та дезертирство у армії. Був виданий наказ про зняття портретів Т. Шевченка в установах, земствам заборонили надавати матеріальну до українським школам, а у навчальних закладах скасували українознавчі предмети. Ці дії не викликали симпатій збоку українського народу. Наслідком стало посилення восени 1919р. повстанського руху в Україні як спротиву білогвардійцям. Окрім того, селянство також схилялося до підтримки більшовиків.
