Краткий анонс по теме Возникновение религиозных верований.

яскравою сторінкою середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095  р. папа римський уран  іі у  клермоні  закликав християн звільнити гроб господній. у святу землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. в результаті першого хрестового походу в палестині постали чотири держави хрестоносців. загалом відбулося вісім походів. проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. у 1291  р. пала остання фортеця хрестоносців у палестині.

хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. які стали вагомими чинниками середньовічної історії.

у хііі  ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. різні єретичні вчення швидко ширилися європою. для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.

хіv  ст. стало кризовим для католицької церкви.    папи римські втрачають свою колишню могутність. навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (авіньйонське  полонення). остаточно могутність пап підірвала велика схизма.

розбрат у церкві примусив задуматися. чи правильним шляхом йшло суспільство до бога. знову спалахнув рух єретиків. найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у чехії і був пов`язаний з вченням яна гуса. хоча рух вдалося приборкати, негаразди католицької церкви на цьому не скінчилися. але то вже інша історія.

культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.

перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «каролінгського відродження» (період правління карла великого).

у наступні два століття (іх-х  ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані бог, всесвіт і людина. вершиною середньовічної схоластики стала діяльність  фоми аквінського  (1225 – 1274).

освічених людей у середні віки було відносно небагато. піднесення європи, що почалось у x  ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. освіта почала виходити за межі монастирів. починаючи з xi  ст. в європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. у них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, ію. остання містила ію, астрологію, музику. перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.

зосередженість у середні віки на вивченні лише святого письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. так у середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.

у середні віки була багатою літературна творчість. вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.

у середні віки книги були рідкістю. вони були дорогими і переписувалися від руки. але наприкінці середніх віків сталася справжня революція. завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445  р.)  йоганом  гутенбергом  книга стала доступної для більш широкого круга людей.

xi – xv  ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний.  перший стиль — романський — панував у xi – xii  ст., другий — готичний — у xii – xv  ст. ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.

у хіv-хv  ст. почалася епоха відродження. батьківщиною її в силу історичних обставин стала італія. в основі культури відродження був гуманізм. на той час під гуманізмом розумілося все те, що є зрозуміти і вивчити людину. культура відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. людина була поставлена у центрі  світотворення.

  прочтай   поймешь 

Реформация  - это религиозное, широкое политическое движение, направленное на реформу католической церкви в 16 веке.                         характеристики основных этапов германской реформации:                         1-й этап или начало реформации и конфликта: -  31.10.1517 - 1521 гг.  идёт постоянно и неуклонно формирование оппозиции папству и католической церкви. - 31.10.1517 г. - мартин преподаёт в университете в г. виттенберг (саксония). по германии ходил продавец индульгенций тецель, для сбора средств на храм св. петра в риме. от индульгенций был определённый доход и светской власти. мартин возмутился, что индульгенции и он вывесил 95 тезисов против продажи индульгенций.  это начало реформации. он пригласил на спор тецеля. тезисы были скромные и обличали мирян-верующих. мартин усомнился в праве пап отпускать грехи. эти тезисы заставили германское общество увидеть, что папство не хорошая организация - 1517 - 1521 гг. - мартин отстаивает свою истину. враждует с тецелем и духовным кардиналом и с епархией - май 1520 г. - добились, чтобы мартина отлучили от церкви, он встал в оппозицию церкви - декабрь 1520 г. - мартин сжигает папскую буллу о его отлучении от церкви.                       лютера не сожгли раньше, т.к. у него было право на толкование библии и была политическая ситуация.                       в 16 веке римское папство было под воздействием итальянского возрождения. папство увлеклось внешней политикой, а вопросы религии их не волновали. лютера не заметили. на костёр нужно было и согласие светской власти. - апрель 1521 г. - встреча мартина с карлом v (1500 - 1558 гг.) императором священной римской империи в городе вормсс. общество поделилось, многие надеялись, что к5 поддержит мартина. но к5 мартина не поддержал, т.к. д.б. один меч и одна вера, а мартин хотел разбить веру. мартин посягнул на авторитет пап.                         этим заканчивается 1-й этап реформации.                         2-й этап реформации: -  конец 1521 - до событий крестьянской войны в 1525 гг. - 1522 г. - мартин развивает идеи обязательной покорности княжеским и городским властям. всё чаще вступал в дискуссии и полемику с теми, кто видел реформацию по-другому, с другой стороны, кто трактовал её иначе. во втором этапе реформации уже не было единодушия по её проведению. - 1525 г. - после крестьянской войны (1524 - 1525 крестьяне были разочарованы, т.к. лютеранство показало свою безполезность и безсмысленность, а отсюда среди крестьян пошло ведьмовство, колдовство и пр. мартин как бы «пряником» крестьян.                         3-й этап реформации: -  1526 - 1555 гг. - княжеская реформация. идеи мартина выгодны для князей. князья - решение рейхстага - либо лютеранство, либо католицизм. - 1529 г. - император к5 вернулся в германию и потребовал вернуть вормсский эдикт (указ), изданный императором 25 мая 1521 года в конце работы вормсского рейхстага 1521 году, объявивший мартина лютера еретиком и преступником, и запретивший издание, и распространение его трудов. кроме того, вормсским эдиктом устанавливалось, что предоставление лютеру убежища или иной также расценивается как преступление против законов империи.                       князья выдвинули протест, а отсюда  протестантизм  и начали борьбу с императором-католиком. - 1531 г. - шмалькальденская лига - оборонительный союз, заключённый 27 февраля 1531 года германскими протестантскими князьями и во главе с саксонией и гессеном в гессенском шмалькальдене и направленный против религиозной политики императора карла v. иногда датой основания называется 31 декабря 1530 г. в этот день члены шмалькальденского конвента (собрания) дали согласие на его создание. официальное подписание договора состоялось 27 февраля 1531 г. в последующие годы шмалькальденский союз последовательно наращивал свою мощь, принимая в свои ряды новых членов. однако возникшие начиная с 1542 года, внутренние противоречия значительно подорвали его оборонительные возможности. в итоге карлу v удалось в ходе шмалькальденской войны 1546-1547 гг. нанести решающий удар по войскам союза. (интернет). 3).  1555 г. - конец борьбы. религиозный мир. подписание аусбургского мира - приняли: «чья власть, того и вера», а все несогласные д.б. покинуть страну.это закрепило в германии политическую раздробленность.                       таким образом, в начале реформации в германии все объединились против католичества, а в конце реформы была раздробленность.                       мартин сделал так, что и другие могли выступать со своими идеями и .                       после этого была реформация в , швейцарии и в других странах.