франко-шведський період
тридцятилітня війна:
1) на чіїй стороні була військова влада?
2) чому французький уряд почав вживати заходи для укладення миру?​
Наслідки війни
1) Чому воюючі сторони були змушені почати мирні переговори?
2) Чи були розв'язані протиріччя між державами, що взяли участь у війні?
3) Чи можна вважати війну ефективним розв'язання міжнародних проблем?​

Взаимодействие кыргызов с динлинами и китайцами. Кыргызы, переселившиеся в Южную Сибирь, расселились на территории между реками Абакан и Енисей, расположенной вдали от Центральной Азии. Саянские горы как природные границы отделяли кыргызов от других народов. Несмотря на это кыргызы поддерживали с ближними и дальними соседями тесные взаимоотношения. Все это оказало большое влияние на формирование этногенеза кыргызов. Китайские, арабские, персидские источники описывали кыргызов как людей с рыжими волосами, голубыми глазами, высоких, светлолицых. Эти особенности внешнего вида стали результатом совместного проживания и смешения в течение нескольких веков пришедших на Енисей кыргызов с местными динлинами. Среди кыргызов Енисея было немало и черноволосых, кареглазых.

Объяснение:

прости что так много

Рідне село! Воно справді зігріває душу кожного з нас. Це тепло проникає глибоко до серця. І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, нема нічого кращого на світі за побачення із знайомими вулицями, батьківською хатою. Село… Коли по ньому їхати, воно немов одне ціле, а насправді поділяється на три: Зарічне, Новоселиця та Трапівка.

Зарічне – виникло в кінці 60-х на початку 70-х років 19 ст. Засноване українськими християнами , вихідцями з Татарбунар та було названо Новою (Малою ) Саратою. Назва пішла від річки Сарати. Місцеві жителі називали село ще Татарбунарським селищам. В 1978 році в ньому нараховували 39 будинків 93 місцевих жителів. В 1945 році село було перейменовано в Зарічне.

Новоселиця – село засновано в 1907 році вихідцями з Татарбунар Раніше мало дві назви Новоселиця та Бурта. Перша назва прозора і пояснення не потребує, а друга назва походить від фамілії землевцладця , маєток якого розташовувалась до юго-востоку від села на неіснуючій тепер дорозі Новоселиця – Вишневе. Місцеві жителі називали село ще другим татарбунарським селищем.

Трапівка – село виникло в 1830 році на місці колишнього татарського аулу Кабурга Татар. Заснували його болгарські переселенці із села Тропокло. Спочатку переселенці були розміщені на тимчасових квартирах в селі Лиман, а пізніше прижились в 10 кілометрах північніше на відведених їм землях. При переході частини Бессарабії по Паризькому мирному договорі в 1856 р. до молдавського князівства, болгари залишили своє село та переселились в Таврію. На їх місці поселились українці, які дали назву селу Трапівка.

Змінюються часи, змінюється й село. Недавно головою сільської ради обрана Шевченко Людмила Олександрівна. І ми дуже сподіваємось, що вона буде робити все, щоб село розквітало, а історія залишалися в пам’яті односельчан вічно.

Споконвіку наше село славилося трудівниками. В усі часи наші хлібороби працювали на землі, а решта – сумлінно трудиться в іншій сфері.

Нехай же завше слава лине про наше село, про вас, господарі землі, наші земляки, про тих, хто вмілими руками багатий ростить урожай.