3. Володимир Глібович, правнук Володимира Мономаха, народився в 1157 році. Перший раз літопис згадує про нього в 1169 році, коли його батько Гліб Юрійович став княжити в Києві,
а вдруге
коли він разом з іншими князями вирушив у похід проти половців, а коли він
Помер «за ним же Україна багато потужила». Скільки пройшло років від першої
літописної згадки про Володимира Глібовича до другої? В якому віці помер князь?​

Александр Македонский (356 – 324 года до н. э.) – македонский царь, великий полководец, основатель Македонской империи, более известный на западе как Александр Великий.Ранние годы

Родился Александр Македонский осенью 356 года до н. э. в столице Древней Македонии – городе Пелла. С самого детства в биографии Македонского проходило обучение политике, дипломатии, военному мастерству. Он учился у лучших умов того времени – Лисимаха, Аристотеля.

Увлекался философией, литературой, не придавался физическим радостям. Уже в 16-летнем возрасте примерил на себя роль царя, а позже – полководца.Приход к власти

После убийства царя Македонии в 336 году до н. э. Александр был провозглашен правителем. Первыми действиями Македонского на столь высоком государственном посту стали отмена налогов, расправа с врагами отца, подтверждение союза с Грецией. После подавления восстания в Греции Александр Македонский начал обдумывать войну с Персией.

Затем, если рассматривать краткую биографию Александра Македонского, последовали военные действия в союзе с греками, франкийцами против персов. В битве поблизости Трои многие поселения открыли свои ворота великому полководцу. Вскоре ему покорилась почти вся Малая Азия, а затем Египет. Там Македонский основал Александрию.

Царь Азии

В 331 году до н. э. произошла следующая важнейшая битва с персами при Гавгамелах, в ходе которой персы были разгромлены.

Александр покорил Вавилон, Сузу, Персеполь.

В 329 году до н. э., когда царь Дарий был убит, Александр стал правителем Персидской империи. Став царем Азии, подвергался неоднократно возникающим заговорам. В 329-327 годах до н. э. воевал в Средней Азии – Согдеане, Бактрии. Александр в те года одержал победу над скифами, женился на бактрийской княжне Роксане и двинулся в поход в Индию.

Домой полководец вернулся лишь летом 325 года до н.э. Период войн закончился, царь занялся управлением покоренных земель. Он провел несколько реформ, в основном военных.

Смерть

С февраля 323 года до н. э. Александр остановился в Вавилоне и начал планировать новые военные походы на арабские племена, а дальше – на Карфаген. Он собирал войска, готовил флот и строил каналы.

Но за несколько дней до похода Александр заболел, а 10 июня 323 года до н. э. скончался в Вавилоне от сильной лихорадки.

Не известно почему он точно умер некоторые говорят что его отравили а некоторые что это был рак 

После смерти Александра  империя распалась, начались войны за власть среди его полководцев (диадохов).

Князь Олег, згодом прозваний у народі Віщим, почав правити в Новгороді після смерті Рюрика. Князь Олег прагнув усіма силами розширити свої володіння. Олегу підкорилися слов'янські племена, серед яких були весь і кривичі. З люда підлеглих племен, і варязьких найманців Олег зібрав велике сильне військо. Шлях князя Олега лежав на південь. Олег захопив Смоленськ, і залишив там правити одного зі своїх наближених. Далі шлях дружини Олега лежав у землю сіверян, де був узятий місто Любеч. У 882 році Олегово військо рушило на Київ, де ще з часів Рюрика правили Аскольд і Дір. З до хитрості, Олег виманив Аскольда і Діра, вбив їх. Після взяття Києва, Олег проголосив місто столицею своєї держави. «Се буди мати міст руських» . Саме з нього пішло це поширене вираз. З моменту взяття Олегом Києва, починається історія Київської Русі. Князя Олега, як і інших перших руських князів, не особливо цікавила внутрішня політика. Олег прагнув всіма правдами і не правдами розширити земельні володіння молодого російської держави. Князь Олег здійснив вдалий похід на Константинополь, навівши жах на греків і не проливши ні краплі російської крові, Олег отримав багаті дари та вигідні торгівельні умови для руських купців. За цього успіху князя Олега стали іменувати Віщим. Князь Олег правив 33 роки, з 879 по 912 року. У 911 князь Олег зробив добру справу, підтвердивши все колишнє домовленості з Візантією, це дозволило ще довгі роки руським купцям мати непогані умови торгівлі. Місце поховання Київського князя Олега достовірно не відомо. В історію нашої країни князь Олег увійшов як будівничий міст руських, збирач слов'янських племен і талановитий полководець. Смерть князя Олега овіяна легендою. Літопис говорить про те, що волхви наворожили Олегу смерть від коня. Князь Олег довірився їх прогнозам, і відмовився від свого улюбленого коня. Згадавши через кілька років про пророцтва волхвів, Олег запитав у своїх наближених про долю коня. Кінь помер, відповіли ті. Олег захотів прийти на місце, де лежали останки його улюбленця. Прийшовши туди, князь Олег наступив на його череп, і сказав: «Його чи мені боятися?» . Виявилося, що в черепі померлого коня жила отруйна змія, яка смертельно вжалила