У цей період історії виникає потужний інтелектуальний сплеск в математичних знаннях, гуманітарних дослідженнях, в природознавств ігається поступова диференціація наук і формування конкретних предметних областей з власною лексикою, проблематикою, принципами обгрунтування істинності, інструментарієм. Народження наукової географії, теоретичної астрономії, лінгвістики, філології, історичної науки, геометрії та алгебри (як окремих математичних дисциплін) пов'язують саме з епохою еллінізму.
Неймовірному розквіту всіх областей знання сприяли різні чинники, але всі вони, так чи інакше, пов'язані з наслідками походів Олександра Македонського, що спровокували глобальне змішання культур. Греки отримали доступ до знань підкорених сусідів, а високий престиж грецької культури в місцевої еліти (правителів і знаті) забезпечив матеріальну підтримку бібліотекам і науковим центрам.
Почти все казаки получили выбор – вступить в ряды официальных воинских частей или покинуть территорию. Троих, Петра Калнышевского, Павла Головатого и Ивана Глобу, Екатерина II сослала в различные монастыри за измену в пользу Турции.
Часть запорожских казаков не готовы были расстаться с вольницей и терпеть суровые армейские порядки и, перейдя через Крымское Ханство, осталась в Турции. Султан Османской Империи позволил им основать Задунайскую Сечь в обмен на предоставление в своё распоряжение пяти тысяч бойцов.
Напряженные отношения с Турцией и назревавшая война сыграла на руку казакам. Сформированное под руководством Суворова «Войско верных Запорожцев» участвовало во многих битвах русско-турецкой войны 1787-1792 годов и впоследствии было вознаграждено Екатериной II – на заселение и освоение казакам была выделена левобережная область Кубани. Казаки переселяются на Кубань .
