Сенсей14
07.07.2021 22:47

Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом для цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характеру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розраховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти видавати книги для початкового читання, букварів, граматик, географій і т.д. …     В С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південноруському наріччі. … ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, …   

    Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, … міністр внутрішніх справ визнав за необхідне … дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства, пропускання ж книг малоруською мовою, як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити. 

Завдання: 

    1) Прочитайте документ.

    2) Визначте, виходячи з отриманих вами даних, в чому автор вбачає «тривожне становище суспільства»?

    3) Як ви вважаєте, чому царський уряд боявся розповсюдження української наукової та педагогічної літератури серед селянства?

    4) До яких наслідків призвела поява Валуєвського циркуляру?   

Емський указ Государ імператор в 18/30 день минулого травня височайше наказав:

    1) Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.

    2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: 

    а) історичних документів і пам'яток і 

    б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам'яток безумовно додержувати правопису оригіналів; 

    у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головного управління.

    3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.

    4) Припинити видання газети «Киевский Телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Головне управління до належного виконання
Практична робота хто допрможе 8 клас

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
botpolikop20181
26.07.2022 14:01

Какие городские восстания произошли в России в 17 веке?  

Вообще, 17 век в России носит неформальное название «бунташный век». Так что россияне выходили на улицу все сто лет. Это было связано с ростом самосознания, крепостным гнетом, ростом государственных повинностей, войнами, ростом государственного аппарата и так далее.  

Все началось с восстания Болотника, которое началось в 1606 и закончилось через год, представляло собо крестьянское движение и проходило на южных широтах Московского царства.  

Затем в Москве проходят два бунта: 1648 год – Соляной бунт и Медный бунт в 1662 году. Первый присходит в среде посадников, ремесленников, стрельцов, дворцовых людей из-за высокого налога на соль. Сначала Соляной бунт в Москве, но Курск, Великий Устюг, Псков, Новгород, Козлов быстро подхватили волну, потому что хлеб стал стоить невероятных сумм из-за увеличенных поставок хлеба в Швецию. Медный же бунт проходил также в Москве и связан он с тем, что зарплату выдавали медными монетами, а налоги собирали серебряными.  

И практически сразу после этого начинается восстание Степана Разина в период с 1670 по 1671 годы. По сути, это даже не восстание, а полноценная крестьянская война (казаки также участвуют) с войсками правительства. Одновременно с этим происходит восстание в Соловецком монастыре в период с 1667 по 1676 годы.

В чём состояли причины этих восстаний?

Причины всех восстаний – злоупотребление властью теми, кто к этой власти приближен. Бедность, нищета и налогое бремя достигли своего максимума, поэтому люди начали выходить на улицы и противостоять войскам правительства. Все восстания организовывались стихийно и не представляли какого-то движения. Это был «крик души».

0,0(0 оценок)
Ответ:
Вейпер228
26.07.2022 14:01

Медный бунт, Соляной бунт.


Причина Медного бунта - непродуманная денежная реформа, при которой серебряные деньги заменили на медные, причем обязали народ платить налоги только серебром, а доходы получать медью. Из-за этого люди не стали доверять медным деньгам и взбунтовались, посчитав, что государство хочет их ограбить.


Причина Соляного бунта - повышение налогов на соль, вызванное коррупционной деятельностью боярина Бориса Морозова, начальника приказа Большой казны. Из-за нового налога цена на соль взлетела в несколько раз, что и вызвало недовольство горожан.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота