Які твердження стосуються суспільно-політичної течії народовців у західноукраїнських землях? 1. Створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні тощо. 2. Пропагували ідеї російських слов’янофілів і намагалися запровадити штучне «язичіє». 3. Заснували 1870 р. громадсько-політичну органі зацію «Руська рада». 4. Створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда». 5. Їхніми лідерами були О. Барвінський, В. Барвінський, Ю. Романчук, К. Левицький, С. Смаль-Стоцький. 6. Об’єднували частину греко-католицького духівництва й консервативної інтелігенції. 7. Орієнтувалися на реакційні кола царської Росії й мали від них матеріальну підтримку. 8. Через періодичні видання «Вечерниці», «Правда», «Діло», «Батьківщина» пропагували національні й культурно-освітні ідеї.
6. Які твердження характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка у розвиток української науки та освіти?
1. Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало функції і університету, і дослідних інститутів. 2. Його діяльність заклала основи розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях. 3. Сприяло пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснувало культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця. 4. Через обмін науковою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку на міжнародному рівні. 5. Видавало праці українських учених, письменників, громадських діячів як Східної, так і Західної України. 6. Згуртувало навколо себе інтелектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.

Я хочу, чтобы мои дети знали, что в истории их Родины был такой момент истины — глубоко трагический и героический одновременно. Считаю, что эта Война и Победа — предмет национальной гордости нашего народа.

Хочу, чтобы мои дети, не впадая в квасной патриотизм, могли в любом уголке мира свободно объяснить — какую цену мы заплатили за освобождение своей земли и что такое наш вклад в разгром третьего рейха союзными войсками.

То, что сегодня мы можем позволить себе быть объективными — видеть не только доблестные операции на фронтах и мастерство наших полководцев, но и другие аспекты войны: голод, тяжелейший труд, лагеря. Все это не только не умаляет роли нашей страны — напротив, подчеркивает героизм и стойкость нашего народа.

Объяснение:

ответ:Объединение земель вокруг Москвы

1. Основные причины

Нужна в общем центре для защиты от постоянных набегов

Сплочение людей и княжеств для дачи отпора татарам управление волостями и завершение междуусобиц князей

2. В 1097 году на Любеческом съезде было закреплено разделение всех вотчин. В 1200 на русь нападают монголы и татары, Темучин. Для того, чтобы дать отпор, нужно сплотить страну, потому что вся проблема в усобицах и разобщенности князей, которые начались еще с Владимира Святого 1. Наиболее оптимальный вариант — Москва, потому что Киев разворован половцами, да и неудачное местоположение сыграло роль.

Начинается объединение с городков, например Можайск 1300-1310 год при Даниле Александровиче вроде) Продолжается вплоть до Василия 3, важно сказать пр Ивана 3, который хотел присоединить Новгород и во второй половине 15 века пошел на него. Была битва, Новгорду дали самостоятельность, но потом забрали вместе с вечевым колоколом. Он присоединил и Тверь почти без сопротивления.

3. Заключение

В конце Василий присоединяет Псков и Рязань, на этом объединения заканчивается

Объяснение:надеюсь на то что поставите отлично