3. Як у IX-X ст. східні слов'яни називали жителів сучасної Данії, Швеції, Норвегії? А скандинави; Б вікінгі; В нормани; Гваряги; Д північні народи;

Третий этап - Соборное Уложение 1649 года

После смуты XVII века нужно было многое восстанавливать. Переделывать или делать заново, так как события начала столетия сильно подорвали все учреждения или установления. Такая доля легла на плечи царя Михаила Федоровича Романова. После судебника 1550 года накопился новый материал - указы и приговоры высших властей. Когда в ходе московского восстания 1648 года дворяне и посадские люди поставили вопрос об упорядочении управления, в том числе и о составлении нового свода законов, в распоряжении властей оказался обширный материал из «новоуказанных» статей.

Составление свода поручили комиссии из пяти человек - князя Одоевского (глава комиссии) и князя Прозоровского, окольничего князя Волконского, дьяков Грибоедова и Леонтьева.

Важнейшим разделом Соборного Уложения была глава «суд о крестьянах» . Вводился бе сыск беглых и увезенных крестьян. Подтверждался запрет перехода крестьян к новым владельцам в Юрьев день. Феодалы получили право практически полностью распоряжаться собственностью и личностью крестьянина. Это означало юридическое оформление системы крепостного права. Одновременно с частновладельческими крестьянами крепостнические отношения распространялись на черносотенных и дворцовых крестьян, которым запрещалось покидать свои общины. В случае бегства они также подлежали бе сыску.

Феодалы имели право на землю и крестьян, но обязаны служить с поместий и вотчин. За уклонение от службы грозит конфискация половины поместья, битье кнутом, за измену - смертная казнь и полная конфискация имущества.

Крестьяне не имели права держать лавки в городах, а могли торговать лишь с возов и в торговых рядах.

Таким образом, все крестьянское население было прикреплено к своим владельцам. Усилилась власть монарха, что означало движение по пути установления абсолютной монархии в России. «Соборное Уложение» было принято, прежде всего, в интересах дворянства и верхушки посада, учитывало интересы боярства и духовенства.

Дослідження присвячене аналізу Вікторіанської Англії, з погляду на її економічний, політичний, соціальний та художній рівень досягнень як країни. Як відомо, Вікторіанська епоха - це період правління Вікторії (1831-1901), королеви Великобританії та Ірландії, імператриці Індії. Вікторіанська епоха була періодом найвищого розквіту Великобританії, утвердження її на світовій арені як наймогутнішої держави, найбільшої колоніальної імперії з колосальним економічним потенціалом.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення Вікторіанської епохи, як переломної епохи в економічному, політичному, культурному та соціальному розвитку Англії. Ми схильні вважати, що історія - це явище циклічне, тому, проводячи дослідження даної історичної епохи, можна приблизно прогнозувати подібне явище в історії Великобританії і в майбутньому.

Мета дослідження полягає у комплексному вивченні стану Англії, як країни, в Вікторіанську епоху, виявленні сутності та особливостей цієї епохи.

Для досягнення мети дослідження, в роботі вирішуються наступні завдання:

1) дослідити соціально-економічний стан Англії у Вікторіанську епоху;

2) здійснити аналіз економічних досягнень епохи та промислової революції;

3) дослідити політичний устрій країни та проаналізувати її політичну діяльність;

4) дослідити явище Вікторіанської моралі та виявити її прояви у суспільстві;

5) установити вплив культурного розквіту в Англії на світову культуру;

6) уточнити внесок культурних діячів у розвиток мистецтва Вікторіанської Англії;

7) дослідити внесок найвідоміших письменників Вікторіанської Англії в світову та англійську літературу.

Об'єктом дослідження є Вікторіанська Англія.

Предметом дослідження є особливості становлення першості Англії на світовій арені.

Для вирішення поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. Провідними методами дослідження є компонентний аналіз, описовий метод та метод індукції наукового дослідження.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних знань про історію Англії, зокрема про Вікторіанську Англію. Результати комплексного аналізу економічного, політичного, соціального та культурного стану Вікторіанської Англії відкривають перспективу для подальшого дослідження цієї теми та дають можливість використання даної роботи як теоретичної основи для подальших досліджень.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, бібліографії і додатків.

У вступі обґрунтовано вибір теми, окреслено мету і завдання дослідження, визначено актуальність роботи, її теоретичне значення, подано загальну характеристику матеріалу та методи його аналізу.

У першому розділі - «Соціально-економічний стан Англії у Вікторіанську епоху» - висвітлено економічні досягнення епохи, розглянуто політичний устрій країни, а також суспільне явище Вікторіанської моралі.

У другому розділі - «Вікторіанська епоха - особлива сторінка історії культури нового часу» - проаналізовано розвиток мистецтва в Англії, досліджено напрямки тогочасного мистецтва та наведено відомості про найвідоміших митців, архітекторів, письменників того часу.

У висновках підсумовані основні результати дослідження, що виносяться на захист.