Депортацияның түрлі салаларда қандай із қалдырғанын анықта​

Поліс-в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.

Демос- у вузькому сенсі слова — вільне населення давньогрецьких міст-держав, яке володіло громадянськими правами — на відміну від рабів, метеків, періеків та інших категорій залежного та неповноправного населення. У більш широкому сенсі — народ як носій державної влади.

Аристократія-Аристократією називають форму правління, при якій державна влада зосереджена в руках привілейованої освіченої знатної меншості. Платон і Аристотель під аристократією розуміли правління освічених (знатних), професійно підготованих людей, які володіють політичним мистецтвом (мистецтвом управління). Пізніше аристократичну форму правління виділяли Полібій, Спіноза, Гоббс, Монтеск'є, Кант та інші. Обґрунтуванням такої форми правління її прихильниками є, як правило, ідея про політичну неповноцінність більшості членів суспільства, якими й покликана правити аристократична еліта.

Громадянини-особа яка має громадянство; житель певної території держави або країни. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам поведінки

Демократія-політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнаються її громадяни. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або через обраних представників (представницька демократія).

Объяснение:

Оцени

Миниатюра

Значение слова Миниатюра по Ефремовой:
Миниатюра - 1. Небольшой рисунок или заставка, выполненный в красках, в старинной рукописи или книге.
2. Живописное произведение - картина, портрет и т. п. - малых размеров, отличающееся изяществом рисунка и тщательностью отделки. // Вид живописи, для которой характерны такие произведения.
3. Жанр малых форм (в литературе, театре, музыке, цирке, на эстраде) . // Произведение такого жанра.

Значение слова Миниатюра по Ожегову:
Миниатюра - Изящное изделие очень маленького размераМиниатюра Небольшая картина тщательной и изящной отделки, с тонким наложением красокМиниатюра Драматическое или музыкальное произведение малой формы (например интермедия, скетч, реприза) Миниатюра Небольшой рисунок в красках в старинной рукописи, книге

Миниатюра в Энциклопедическом словаре:
Миниатюра - (франц. miniature - от лат. minium - киноварь, сурик), 1)художественное произведение (обычно живописное) малых размеров, отличающееся особо тонкой манерой наложения красок. Первоначальноминиатюрами назывались выполненные гуашью, акварелью и др. краскамииллюстрации, инициалы, заставки и т. п. в рукописных книгах. Искусствокнижной миниатюры достигло высокой степени совершенства в средневековойевропейской, ближневосточной, среднеазиатской, иранской и индийскойкультуре. Название ""миниатюра"" перешло и на живопись (главным образомпортретную) малого формата, исполняемую на кости, пергаменте, картоне, бумаге, металле, фарфоре, нередко на бытовых предметах - табакерках, часах, перстнях. О миниатюрах на лаковых изделиях см. Лакихудожественные. 2) В литературе, театре, музыке, цирке, на эстраде - жанр""малых форм"", небольшое по размеру произведение (рассказ, пьеса, водевиль, интермедия, скетч, разговорная, хореографическая, вокальная илимузыкальная сценка, эстрадная или клоунская реприза и т. д.) . Наминиатюрах строится репертуар театров миниатюр.

Другого мнения нет)) ) Думаю что правильно.