Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Объяснение:
В. Интернете так написано
Частично подобное происходит из-за периода истории под названием "Холодная война". В данный период 1946-1991 между странами двух разных экономических систем происходили различные конфликты. На мой взгляд почему роль СССР принижают в Второй мировой, так как сам СССР не существует и защищать историческую позицию никому, кроме историков, политиков и других людей. На Западе есть своё мнение сформированное после Второй мировой и они его выражают в виде книг, фильмов, документальных материалов основываясь на своем понимании данного конфликта. Конечно, мы также выражаем информацию в виде книг, фильмов, рассказов ветеранов, но наша позиция интересна в первую очередь нам, для западных стран это далёкая информация в первую очередь из-за нежелания. Для нас людей постсоветского пространства это важный период истории, так как мы все понимаем какая цена была заплачена за сегодняшний мир.
