Володимир Мономах, який народився 26 травня 1053 та помер 19 травня 1125, був великим князем київський. Він був чудовим державним та політичним діячем, а ще й непоганим письменником. За часів князювання Володимира, а це з 1113 по 1125 роки,тобто 12 років, було набагато покращено політичне й економічне становище Київської Русі. Морально-етичні учення Володимира Мономаха базуються на християнських підґрунтях і має за ціль війну зі Злом через приборкання своєї гордовитості та уникнення гріхів, стальне дотримання праведності, здатне подолати все неправедне, що є у світі.
Державна мудрість , усвідомлення недоцільності будь-якого спротиву Провидінню і Промислу Божому, помірність у життєвих вимогах, активна благодійність, стриманість в емоційно-вольових проявах , втілення у щоденну практику трьох основних імперативів — «покаяння», «сліз», «милостині» — це, на впевненість великого князя київського, умова для здобуття Царства Небесного,тобто потрапляння у Рай. Тому найголовнішою його працею,на мою думку, було написання літопису «Повчання Володимира Мономаха дітям».
