Для українського населення Австро-Угорщини греко-католицька церква не лише виконувала релігійну місію, а й була важливим чинником національної самоідентифікації в умовах багатонаціональної імперії. Вона активно боролася за збереження української мови і культури, традицій і звичаїв. Дбала про викорінення соціальних вад, зміцнення фізичного та морального здоров’я нації. Для цього священики засновували школи, наукові осередки, матеріально підтримували культуру.
На українців Галичини греко-католицька церква мала найбільший вплив після того, як її очолив митрополит А. Шептицький. Він об’єднав зусилля духовенства і світської інтелігенції в досягненні спільної мети - національного визволення українців.
Важливим для розуміння діяльності митрополита та греко-католицької церкви в той період є послання «Перше слово пастиря» (1899). У ньому А. Шептицький охарактеризував основні проблеми українського суспільства Галичини та визначив напрями їх вирішення.
Объяснение:
В результате неожиданного нападения восставших германских племён под предводительством вождя херусков Арминия на римскую армию в Германии во время её марша через Тевтобургский Лес находившиеся в её составе все 3 легиона были уничтожены, римский командующий Квинтилий Вар погиб. Сражение привело к освобождению Германии из-под власти Римской империи и стало началом длительной войны империи с германцами. В итоге германские земли сохранили независимость, а Рейн стал границей северо-восточных областей Римской империи.
Считается образцовым, классическим примером тактики действий против войск противника на марше, с умелым применением фактора внезапности и защитных свойств местности.
