Абай (Ибраги́м) Кунанба́ев[1] (каз. Абай Құнанбайұлы (инф.)) (10 август [23 августа] 1845, урочище Жидебай (каз. Жидебай), Чингизская волость, Семипалатинский уезд, Восточный Казахстан , Казахстан — 23 июня [6 июля] 1904, там же) — казахский поэт, композитор, просветитель, мыслитель[2], общественный деятель, основоположник казахской письменной литературы и её первый классик, реформатор культуры в духе сближения с европейской культурой на основе просвещённого ислама.
Абай Кунанбаев
каз. Абай Құнанбайұлы
Портрет
Имя при рождении
каз. Ибраһим Құнанбайұлы
Дата рождения
10 (22) августа 1845
Место рождения
Жидебай[d], Семипалатинский уезд, Российская империя
Дата смерти
23 июня (6 июля) 1904 (58 лет)
Место смерти
Жидебай[d], Семипалатинский уезд, Российская империя
Гражданство
Казахстан
Род деятельности
лингвист, поэт, переводчик, композитор, общественный деятель, писатель
Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе
Логотип Викитеки Произведения в Викитеке
Портрет Абая
Настоящее имя — Ибрагим, но прозвище Абай (каз. Абай «внимательный», «осторожный»), данное бабушкой Зере, закрепилось за ним на всю жизнь. Племянник — также известный казахский поэт и философ Шакарим Кудайбердиев
«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом[1].
Объяснение:
Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.
Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.
Зміст альманаху
У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису,[2] проте приписується Маркіяну Шашкевичу.
Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»[3]
Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:
Пісні народні
Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні»
