На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.
Модерниза́ция (от англ. modern — современный, передовой, обновлённый) — это:
Обновление объекта, приведение его в соответствие с новыми требованиями и нормами, техническими условиями, показателями качества. Модернизируются в основном машины, оборудование, технологические процессы (например, модернизация компьютера).Макропроцесс перехода от традиционного общества к модерновому обществу, от аграрного — к индустриальному. Согласно С. Н. Гаврову историческое понятие модернизации рассматривается преимущественно в трёх различных значениях: а) как внутреннее развитие стран Западной Европы и Северной Америки, относящееся к европейскому Новому времени; б) догоняющая модернизация, которую практикуют страны, не относящиеся к странам первой группы, но стремящиеся их догнать; в) процессы эволюционного развития наиболее модернизированных обществ (Западная Европа и Северная Америка), то есть модернизация как постоянный процесс, осуществляющийся посредством проведения реформ и инноваций, что сегодня означает переход к постиндустриальному обществу[1]. Изучением модернизации занимается теория модернизации.Процесс полного или частичного изменения общественной системы с целью ускорения развития. Модернизация- становление в позицию, стать на Сейчас тем, что будет актуально в тот момент, в котором суть, или смысл остаётся не изменным, а форма совершенным образом, вне зависимости от внешних обстоятельств. Под понятие- модернизация, не может попасть, только- « Смысл», ибо, если начать модернизировать « смысл», в процессе этом, начнёт меняться форма, что приведёт к мутации видов всего, что имеется на Земле.
