Павел отменил 2 января 1797 г. статью Жалованной грамоты, запрещавшую применять телесные наказания к дворянскому сословию. Были введены телесные наказания за убийство, разбои, пьянство, разврат, служебные нарушения.
В 1798 г. Павел I запретил дворянам офицерами менее года отставку.
Указом от 18 декабря 1797 г. дворян обязали платить налог для содержания органов местного самоуправления в губерниях. В 1799 г. сумма налога была увеличена.
В 1799 г. дворяне стали платить подать по 20 рублей «с души».
Указом от 4 мая 1797 г. император запретил дворянам подавать коллективные Император указом от 15 ноября 1797 г. запретил допускать к участию в выборах дворян, уволенных со службы за Число избирателей было сокращено, и губернаторы получили право вмешиваться в выборы.
В 1799 г. упразднены губернские дворянские собрания.
23 августа 1800 г. отменено право дворянских обществ выбирать заседателей в судебные органы.
Дворян, уклонявшихся от гражданской и военной службы, Павел I приказал предавать суду. Император резко ограничил переход с военной службы на гражданскую.
Павел ограничил дворянские депутации и возможность подавать жалобы. Это было возможно только с разрешения губернатора.
Объяснение:
Сполучені Штати Америки вже досить давно є супердержавою, чия міць чи не в першу чергу ґрунтується саме на економічних досягненнях. Найбільша економіка світу притягує увагу як науковців, що вивчають причини американського успіху, так і державних діячів з-за кордону, що прагнуть цей успіх відтворити у власній державі.
Загалом, тема успіху (або неуспіху) тих чи інших країн завжди була вельми популярною серед дослідників. На цю тему пишуться безліч книг, і кожен автор, зазвичай, розглядає історичний матеріал з точки зору власної сфери інтересів: культура, релігія, соціальні та політичні інститути, економічна політика держави, географія та навіть клімат — цей перелік факторів, що впливають на «успіх» держави, можна продовжувати ледь не до безкінечності.
Водночас, віддаючи собі звіт щодо багатогранності та комплексності «факторів успіху», було б не доцільно відмовлятись і від спроби ранжування цих факторів за ступенем їхньої значимості щодо успіху конкретної країни, а також від аналізу, наскільки той чи інший фактор є «універсальним», тобто може спрацювати чи вже спрацював у інших країнах.
Наступна спроба аналізу економічного успіху США спрямована саме на те, щоб виявити, які фактори можливо та доцільно застосувати в Україні.
