був дуже сильним лідером, який мав великий вплив на Римську імперію. Він був одним із найвпливовіших лідерів античного світу. Цезар правив як фізичною, так і розумовою силою. Його дивовижні знання в багатьох сферах, включаючи військову стратегію та політику, - це те, що дозволило йому бути чудовим лідером. Цезар був дивовижним письменником, його промови та брошури дозволяли йому висловлювати свої погляди та контролювати погляди інших на нього. Його любили римські жителі. Його особистість у поєднанні з його неймовірними знаннями та великою військовою стратегією дала можливість йому керувати Римською імперією та дозволяти їй сильно процвітати.
За свого правління Цезар значно розширив область Римської імперії. Цезар був досвідченим у багатьох областях. Але як військовий полководець він був неперевершеним. До 58 р. до н.е. він захопив усю Галію.
Цезарю вдалося повністю змінити долю Риму. Його особистість, знання та військовий геній дозволили йому бути дивовижним лідером. Те, що колись називалося республікою, яка розпадається, перетворювалося на дуже сильну та потужну імперію. Рим більше ніколи не був таким самим.
Як зазначалося вище, однією з головних ролей Юлія Цезаря була роль військового генерала. Він прославився всім римлянам, написавши про свої військові подвиги. Він записував казки про свої битви та своїх ворогів, і ці казки читали по всьому Риму та його сільській місцевості. Його листи були відправлені назад до Риму, щоб повідомити керівництву про його прогрес, але його листи масово і це допомагало забезпечити його популярність серед людей.
Бувши губернатором деяких північних провінцій, він вирішив використовувати свої чотири легіони, щоб заволодіти більшою кількістю землі в ім'я Риму. Він розширив Рим на більшу частину сучасної Франції, Німеччини та Іспанії. Він переміг багато племен цих регіонів, оскільки вони були погано підготовлені, і ними легко маневрували добре дисципліновані та навчені римські легіони. До 52 р. до н. е. Цезар завоював всю Галлію, яка є сучасною Францією. Галія була землею багатьох різних племен.
Головне значення його військових походів стало перетворення Риму із республіки у могутню імперію, в склад якої входила велика кількість територій, які заселяли різні народи. Тим самим створюючи унікальний образ країни: багатогранної в культурному аспекті та багатої в економічному.
ТОЛКОВАНИЯ СВЯЩЕННОГО ПИСАНИЯ
Толкования на Мф. 4:1
Свт. Иоанн Златоуст
Тогда Иисус возведен был Духом в пустыню, для искушения от диавола
«Тогда»: когда же это? После сошествия Святого Духа, после голоса, сошедшего свыше и возвестившего: «Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение» (Мф. 3:17)! И вот что удивительно: Иисус, как говорит евангелист, возведен был в пустыню Духом Святым. Так как Христос все делал и терпел для нашего научения, то и теперь попускает Он отвести Себя в пустыню и поставить в борьбу с дьяволом для того, чтобы никто из крестившихся, если бы ему случилось после крещения претерпевать еще больше прежних искушения, не смущался ими, как чем-то неожиданным, но мужественно переносил бы всякое искушение, как дело обыкновенное. Не для того, ведь, ты получил оружие, чтобы быть праздным, но чтобы сражаться. Вот почему и Бог не препятствует посещать тебя искушениям.
Во-первых, Он попускает их для того, чтобы ты познал, что ты сделался гораздо сильнее; во-вторых, чтобы ты пребывал в смирении, и не превозносился величием даров, видя, что искушения могут смирять тебя; в-третьих, для того, чтобы лукавый дух, все еще сомневающийся в твоем от него отступлении, видя твое терпение в искушениях, уверился, что ты совершенно оставил его и отступил от него; в четвертых, чтобы ты через это сделался тверже и крепче всякого железа; в-пятых, чтобы получил ясное свидетельство о вверенных тебе сокровищах. В самом деле, дьявол не стал бы приступать к тебе, если бы не видел тебя на высшей степени чести. Потому самому и в начале он восстал против Адама, что видел его украшенным высоким достоинством. Потому же вооружился и против Иова, когда увидел его увенчанным и прославленным от Господа всяческих. Как же, возразишь ты, сказано: «молитесь, чтобы не впасть в искушение» (Мф. 26:41)? Но потому-то и говорит тебе евангелист, что Иисус не сам пришел, а был возведен в пустыню по божественному смотрению, чем показывается, что и мы не должны сами вдаваться в искушения, но когда будем вовлечены в них, то должны стоять мужественно. И смотри, куда привел Его Дух; не в город, не на площадь, но в пустыню. Он как бы хотел тем привлечь дьявола, давая ему случай искусить не только голодом, но и самым местом уединенным, потому что дьявол тогда особенно и нападает на нас, когда видит, что находимся в уединении – только сами с собой. Так и в начале он приступил к жене, нашедши ее одну, без мужа. Когда же видит нас в сообществе с другими, то не так бывает смел, и не отваживается нападать. И по этой, следовательно, причине нам всем нужно чаще собираться вместе, чтобы дьявол не мог удобно уловлять нас. Итак, дьявол нашел Христа в пустыне, – и в пустыне непроходимой (что такова была та пустыня, об этом свидетельствует Марк, говоря: «был со зверями» – (Мк. 1:13).
Объяснение:
