Монополистический капитализм - это высшая форма капитализма, являющая собой ограничение свободной конкуренции путем смены ее на абсолютное господство монополий. В более широком смысле монополистический капитализм нарекают империализмом.
То есть его главная характеристика заключается в соединении силы капиталистических монополий с силой государства.
Основными признаками являются:
1. Замена конкуренции монополией
2. Слияние промышленного и банковского капиталов в целью образования финансового капитала
3. Явное преобладание капитала над товарами
4. Раздел мирового господства между союзами капиталистов.
5. Разделение территорий между капиталистическими державами.
Такой подход является самой плодородной почвой для развития теневой экономики, отголоски такой политики до сих пор являются насущной проблемой любого демократического государства. Империализм размытию территориальных кордонов ,оказанию воздействия не только на экономическую сферу, но и на культуру и идеологию граждан. В настоящее время такую высшую степень капитализма можно характеризовать как влияние власти для распространения господства государства ,благодаря дипломатии и военной силе.
1) У X столітті з'являються твори романського стилю. Романський стиль розвивається впродовж X, XI і XII століть, тобто захопив приблизно 3 століття.
2) У середині XII століття готичний стиль розпочав розвиватися. Інтенсивний розвиток проходив в XIII, XIV і XV століттях.
3) Винайдення книго друкування (народження) відносять до 1440 року. У Німеччині близько 1440 року Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, який розпочав друкарську революцію. Деревоблоковий друк був поширений в Східній Азії з часів китайської династії Тан у 8 столітті. У Європі поширення такого друку на основі існуючих гвинтових пресів було популярним до 14 століття. Найважливішим нововведенням Гутенберга була розробка ручних металевих друкарських матриць, що дозволило створити рухому систему друку на основі типу. Його щойно розроблена ручна форма зробила можливим точне і швидке створення рухомого металу у великих кількостях.
4) Церковний розкол 1054 рік - це розрив відносин між нині римо-католицькою церквою та східними православними церквами, який тривав з 11 століття. Велика Схизма стала кульмінацією теологічних і політичних розбіжностей між християнським Сходом і Заходом, що склалися протягом попередніх століть.
