MRSAVVA
15.04.2023 14:51

Опрацюйте документ № 1 та документ № 2. Чому люди, які могли зробити успішну кар’єру, обрали інший — опозиційний шлях? Які ознаки руху шістдесятників називають учасники подій? № 1. Учасник подій історик Валентин Мороз про шістдесятництво

«То було молоде покоління, яке пішло в університети, яке могло подумати про щось інше, а не тільки про елементарні умови існування... Чорновіл, наприклад, був редактором комсомольської загальноукраїнської газети. Дзюба був одним з найважливіших критиків у Спілці письменників України. Стус був аспірантом в Інституті літератури у Києві. Одним словом, це були найкращі люди в розумінні моральному... Вони відчували, що проповідувати те, в що не віриш, просто робити кар'єру, дивитись, як твій народ російщать, — це багно. Значить, у цих людей виникло природне бажання вирватися з багна».

№ 2. Учасник подій письменник Євген Сверстюк про шістдесятництво

«Шістдесятники — велике явище другої половини XX ст., дивне своїм виникненням у непевну пору «відлиги» та стоїчним протистоянням неосталінізму й живучою енергією в пору лібералізації.

...Серед ознак шістдесятників я б поставив на перше місце юний ідеалізм, який просвітлює, підносить і єднає нас. Під цим індикатором раптом звужується аморфне коло людей 1960-х років і фіксується образ: Такий був час: кругом шакали, У колі жменька нас жива, А ми феномена шукали І спотикались об слова.

Другою ознакою я б назвав шукання правди та чесної позиції, у чому вже є неприйняття й опір. Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді — за шукання істини — замість ідеї, спущеної зверху для оспівування.

Третьою ознакою я б назвав неприйняття, опір, протистояння офіційній літературі та всьому апаратові будівничих казарм».

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
olgabelova51487
08.12.2020 02:20
Исключительно для оптимизации военных расходов и сокращения рекрутских наборов.
Главная причина их создания в том, что армия стоила очень дорого для казны и надо
было придумать чтобы в мирное время армия хоть как-то самоокупалась и, может даже, приносила хоть какой-то доход.

То есть, хотели создать такие военизированные колхозы состоящие из мужиков, где в мирное время
занимались бы приемущественно сельским хозяйством, а если что (война) то всех под ружьё.Последствий особых не было, просто эти колхозы (военные поселения) сами пришли в упадок,
ибо были крайне неэффективны в хозяйственном плане и очень сомнительны в военном (то есть как бы и не регулярная армия, а не пойми что) .

Поэтому, Александр II, разобрался в ситуации и расформировал эти поселения, ибо толку от них было ноль. 
0,0(0 оценок)
Ответ:
olinikvioletta62
08.12.2020 02:20
Военные поселения создавались на границах государства в качечстве буферных зон, а также для защиты границ от передвижения контробанды. Также военные поселения создавались на вновь включенных в состав России территориях - например, при присоединении территории Казахстана - это нужно было для исключения волнений среди местного населения. Военные поселения формировались за счет переселения казаков, а также формирования военных городков, в которых наряду с гражданским населением был и военный отряд.
Последствия - укрепление границ, усиление государственного контроля за территориями.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота