Прочитай уривок з джерела та дай відповіді на питання. Уривок із книги А. Мельника «Боротьба за українську державність (XVII ст.)»

В Україні в період Руїни існувало два підходи до вирішення питання про майбутнє Гетьманщини. Перший має чітко державницький характер. Його яскравим виразником був гетьман П. Дорошенко. Цей підхід характеризується бажанням української старшини будувати незалежну українську державу. Характерною рисою такого підходу є участь у вирішенні долі України козацької старшини спільно з частиною духовенства.

Другий підхід має станово-автономістський характер, представником якого є гетьман Д. Многогрішний. Цей підхід характеризується намаганням української старшини Лівобережжя зберегти козацькі вольності та привілеї, спираючись на станову традицію українського козацтва, домогтися автономії, тобто входження України до складу іншої держави. Така ситуація дає нам підстави говорити про наявність кризи державницької ідеї на Лівобережжі.

На які два підходи щодо вирішення питання про майбутнє Гетьманщини вказує автор?

нептун  – римский бог моря. соответствовал греческому  посейдону

плутон  – римский бог подземного царства мёртвых. соответствовал греческому  аиду

аполлон (феб)  – соответствовал  греческому богу с тем же именем

диана  – римская богиня луны и охоты. соответствовала греческой  артемиде

минерва  – римская богиня мудрости. соответствовала греческой  афине

марс  – римский бог войны. соответствовал греческому  аресу

венера  – римская богиня любви. соответствовала греческой  афродите

амур - сын венеры, римский бог любви. соответствовал греческому  эроту

вулкан  – римский бог огня и кузнечного ремесла. соответствовал греческому  гефесту

меркурий  – римский бог торговли, покровитель путешественников. соответствовал греческому  гермесу

церера  – римская богиня земледелия. соответствовала греческой  деметре

прозерпина  – дочь цереры. подземная богиня, жена плутона. соответствовала греческой персефоне

веста  – римская богиня очага, оседлого быта, покровительница семейных и государственных связей. в римском храме весты на палатинском холме горел неугасимый огонь, поддерживаемый девственными жрицами –  весталками. соответствовала греческой  гестии

вакх - бог вина. соответствовал греческому  дионису

эскулап  – римский бог врачевания. соответствовал греческому асклепию

янус  – римский бог смены времён года, а также всякого начала и конца (в связи с чем изображался двуликим). охранял входы и выходы, как страж ворот

квирин  – бог битв, сын марса. по его имени римляне часто именовали себя квиритами

беллона  – богиня военной ярости. дочь или жена марса

фавн (луперк)  – римский бог гор и пастбищ, приплод скоту и детей людям. соответствовал греческому  пану

сильван  – дух лесов, живущий в пещерах и у журчащих источников. пугал людей криком. иногда считался одним из олицетворений фавна.

пик  – отец фавна, бог полевых плодов, охотник и земледелец. священная птица пика – дятел

ферентина  – римская богиня весны (у соседей римлян, сабинян, – ферония)

флора  – римская богиня цветов, веселой юности, радостей жизни

палеса  – богиня пастухов палатинского холма

теллура  – олицетворение материнского лона земли, воспринимающей посев и возвращающей его людям золотой жатвой

конс  – римский бог посева и брака, в честь которого 21 августа отмечался праздник консуалий

дия (дея)  – покровительница земледельческого округа города рима. ей служила жреческая коллегия fratres arvales («полевых братьев»)

 

позднейшие римские абстрактные боги, олицетворения отвлечённых понятий

(подробнее - см. в статье  служение богам во времена римской республики)

фортуна  – богиня судьбы

ювентус  – богиня молодости

фидес  – богиня верности рима данным обещаниям, государственной добросовестности

термин  – бог межей и межевых знаков, охранитель земельной собственности

пакс  – богиня мира

паллор  и  павор  («бледность» и «страх») – спутники марса. соответствовали греческим деймосу и фобосу

виктория  – богиня победы. соответствовала греческой нике

салус  – богиня здоровья

фебрис  – богиня, охраняющая от лихорадки

аргентина  – бог серебра

гонор  – бог чести и почета

виртус  – богиня доблести

либертас  – богиня свободы

спес  – богиня надежды

фелицитас  – богиня счастья

конкордия  – богиня согласия

клеменция  – богиня милосердия

деа  рома  – богиня-олицетворение города рима

 

второстепенные римские духи и волшебные существа

подробнее - см. в разделе  боги и духи в римской мифологии)

пенаты  – римские гении дома

лары  – доброжелательные духи умерших предков

лемуры и ларвы  – злые духи умерших предков

маны  – римские духи усопших, жившие на том месте, где они похоронены

фавны и сильваны  – римские духи полей и лесов. соответствовали греческим сатирам

 

жреческие коллегии древнего рима

подробнее - см. в разделе  главные римские жреческие коллегии

понтифики  – главная жреческая коллегия рима. устанавливали годичный календарь, в том числе дни праздников. вели летопись гражданских и военных событий. при тесной связи религии и юриспруденции выносили важные судебные решения

авгуры  – совершали гадания-ауспиции (по полёту птиц)

гаруспики  – римские жрецы, совершавшие гадания типа по внутренностям жертвенных животных

фециалы  – римская коллегия жрецов-охранителей международного права

салии  – жрецы, хранившие двенадцать священных щитов марса (ancilia), один из которых упал с неба. на мартовский праздник марса исполняли военный танец с песнями

арвальские братья  (fratres arvales) – жрецы земледельческого культа богини дии

фламины  («возжигатели») – название жрецов, каждый из которых считался главой служения тому или иному богу. особенно важны были три великих фламина: главный жрец юпитера (flamen dialis), главный жрец марса (flamen martialis) и главный жрец квирина (flamen quirinalis).

весталки  – девственные жрицы богини весты, поддерживавшие неугасимый огонь на очаге её храма

Історико-архітектурні пам'ятники Володимира унікальні, і побудовані в різні історичні епохи. Найбільш відомі з них - Золоті ворота, Успенський і Дмитрієвський собори внесені ЮНЕСКО в список світової спадщини.
Успенський собор , побудований у XII столітті, називають найбільшим творінням російських майстрів. Спочатку собор був одноголовим, і часто страждав від грабежів та пожеж, але потім будинок перебудовувалося, ставало ширше, гарніше, грандіозніше, як багато історичних будівель зі складною, але цікавою долею.
Успенський собор у Володимирі , який вважається одним з найкрасивіших будівель, став зразком для створення багатьох соборів в інших містах Русі, заснованих в більш пізній час. Наприклад, відомий московський собор - теж Успенський, створений відомим архітектором Аристотелем Фіораванті, побудований саме за зразком Володимирського собору. Купол і іконостас Володимирського Успенського собору розписував на початку XV століття сам Андрій Рубльов. У соборі також можна побачити фрагменти унікальних фресок, створених невідомими майстрами в XII столітті.
XVII століття ознаменувалося початком кам'яного будівництва, але в цей час будівель у місті було не надто багато - близько 400 будинків, в яких розміщувалося менше тисячі чоловік. Бурхливий будівництво почалося тут тільки в другій половині XVIII століття, за спеціально розробленим планом. Тоді був побудований губернаторський будинок, дзвіниця Успенського собору, Дворянське зібрання, гостинні ряди і інші будівлі. Залізниця, зв'язала місто з Москвою, була побудована в другій половині XIX століття.
Проте дійсною гордістю і окрасою Володимира по праву вважаються його древні храми. Ще один знаменитий собор - Дмитрієвський, присвячений Дмитру Солунського, почав будуватися в 1194 році. Скульптурні різьблені прикраси з каменю є його головною перевагою, надаючи витончений ажурний вигляд його стін.
Можливо, тому Дмитрієвський собор Володимира вважається одним з найоригінальніших і красивих давньоруських храмів. Сьогодні цей храм не є чинним, так як це архітектурний пам'ятник федерального значення.
речі, Успенський собор також є пам'ятником федерального значення, і до того ж відомий в усьому культурному світі, проте він діє.
Найвідомішим архітектурним пам'ятником епохи князя Андрія Боголюбського вважається церква Покрови на Нерлі , також побудована в XII столітті. Ця церква відрізняється строгим досконалістю форм, і з цієї причини її часто порівнюють із храмами Стародавньої Греції. У ній відчувається та ж пропорційність, гармонія, а витончена кам'яна різьба передає дивовижну пластику стін.
І так само, як давньогрецьким майстрам, давньоруським зодчим і будівельникам вдалося зробити камінь більш легким, створити відчуття невагомості і торжества світла. Тому в архітектурі церкви Покрова на Нерлі немає ні величавості, ні царственості, як у Дмитрівського та Успенського соборів.
Взагалі екскурсії по місту Володимиру часто викликають подив у мандрівників, які приїхали сюди вперше: собори і храми просто вражають своїми розмірами, але ж вони побудовані в ті часи, коли ще не було потужної будівельної техніки. Воістину, залишається тільки дивуватися, як стародавні майстри могли створити такі грандіозні будівлі, до цих пір викликають захоплення у нащадків, у тому числі у сучасних будівельників та архітекторів.
Ще один рідкісний архітектурний пам'ятник Володимира - Золоті ворота. Це не просто пам'ятник архітектури - це унікальний зразок військово-інженерної архітектури XII століття, однак від того древньої споруди збереглися лише потужні стіни з білого каменю. Золоті ворота у Володимирі унікальні тим, що залишилися єдиним подібним пам'ятником тієї епохи, що дійшли до наших днів. Схожі ворота були в Давньому Києві, а також у Константинополі та Єрусалимі, однак вони не збереглися.
З Золотими воротами, вірніше, з їх будівництвом, пов'язана одна дивовижна легенда. Відомо, що побудувати їх наказав князь Андрій Боголюбський, і коли ворота були майже закінчені, почали розбирати риштування. Несподівано склепіння воріт обрушилися, і дванадцять робочих опинилися під завалом.
Оточуючі не сумнівалися, що робітники загинули під вагою каменів, проте князь Андрій почав молитися Божої матері, просячи її зберегти життя нещасним. До завалу була принесена ікона Заступниці, і коли сміття і каміння були розібрані, виявилося, що поховані під ними люди не тільки живі, але і не отримали жодних серйозних ушкоджень. Після цього князь звелів побудувати над воротами церкву, яку освятили в 1164 році.
У ті часи, крім оборонної функції, Золоті ворота грали роль тріумфальної арки міста - адже вони були найбільш урочистими й ошатними воротами у Володимирі. Княжі дружини проходили під склепіннями Золотих воріт, йдучи в похід або повертаючись в місто з перемогою; в воротах зустрічали почесних гостей та іноземних послів; через них урочисто в'їжджали Великі Володимирські князі, вступаючи у володіння містом.