Конспект : «Преемники Ярослава мудрого и борьба за Киевский престол.»​

У країнах Західної Європи найдавніші міста виникли за часів Стародавнього Риму. Міста виникали скрізь, куди доходила влада Риму, там, де довгий час стояли його легіони. Пізніше міста стали виникати біля стін великих замків, монастирів, які давали населенню захист від небезпеки, а також на перехресті торгових шляхів, над великими річками, біля копалень, на узбережжі морів тощо.Утворення середньовічного міста визначалося суспільним прогресом, насамперед прогресом аграрного виробництва та ремісництва. Особливе значення мав розвиток товарного виробництва, що диктувало необхідність розвитку торгівлі, створення ринкових зон - базарів, ярмарків, складів, ремісничих майстерень тощо.Становлення міст середньовічної Європи розпочалося в XI ст. і йшло двома шляхами - відродженням старих, насамперед античних та будівництвом нових. До перших відносились такі міста як Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон. Нові міста, як правило на старих поселеннях, найраніше сформувалися в Італії - Венеція, Піза, Флоренція, Неаполь, Брі, Амальфа, на півдні Франції (X ст.) - Марсель, Арль, Монпельє, Тулуза та ін. та в Німеччині - Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург.Виникнення їх саме у цих регіонах диктувалося впливом античної міської традиції та розвитком торговельних зв'язків із більш розвинутими на той час Візантією та країнами Сходу. З кінця XI ст. зростанню і процвітанню західноєвропейських міст сприяли хрестові походи. Особливо успішно розвивалися середземноморські міста - центри левантійської (східної) торгівлі.Місто від інших поселень відрізнялося присутністю торгу (ринок). Торги відбувалися на ринковій площі міста, як правило, щотижня, а великі торги - кілька разів на рік. Дня ведення торгових справ у центрі міста будувався адміністративний осередок - ратуша. Від ринкової площі розходилися головні дороги, між якими будувалися житлові будинки, постоялі двори, ремісничі майстерні. Тут жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі). Значна частина міського населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві.Середньовічні міста Західної Європи забудовувалися стихійно, вулиці були вузькими і кривими, мешканці не мали уявлення про каналізацію і водогін. Внаслідок жахливої антисанітарії та перенаселення нерідко спалахували епідемії.Власник землі, на якій стояло місто, був його сеньйором. У його руках були суд, гроші, він присвоював значну частину міських доходів. Сеньйор надавав міським жителям деякі права та виконував певні обов'язки: встановлював митні збори, дні торгу, шляхи проїзду купецьких караванів, організовував захист міста та його жителів від нападу грабіжників. Прагнення сеньйора отримати з міста якомога більше прибутків привело до комунальних революцій. Розпочавшись із боротьби за зменшення поборів і торгові привілеї, вона переросла в боротьбу за міське самоврядування й правову організацію. Міські жителі добилися звільнення від кріпосницької залежності, а міста отримали повне або часткове самоврядування. Нерідко міські вольності й привілеї викуповувалися у феодалів за гроші.

Декабря 1991 г. во время встречи в белоруссии в беловежской пуще, проведенной в тайне от советского президента, лидеры трех славянских республик б.н. ельцин (россия), л.м. кравчук (украина), с.с. шушкевич (белоруссия) заявили о прекращении дейсвия союзного договора 1922 г. и создании снг - содружества независимых государств. в сепаратном межгосударственном соглашении говорилось: "мы, руководители республики беларусь, рсфср, украины, отмечая, что переговоры о подготовке нового союзного договора зашли в тупик, объективный процесс выхода республик из состава союза сср и образование независимых государств стал реальным фактом… заявляем об образовании содружества независимых государств, о чем сторонами 8 декабря 1991 г. подписано соглашение". в заявлении трех руководителей говорилось, что "содружество независимых государств в составе республики беларусь, рсфср, украины является открытым для присоединения всех государств-членов союза сср, а также для иных государств, разделяющих цели и принципы настоящего соглашения". декабря на встрече в алма-ате, на которую советский президент не был приглашен, одиннадцать бывших советских республик, а теперь независимых государств, объявили о создании содружества по преимуществу с координационными функциями и без каких-либо законодательных, исполнительных и судебных полномочий. оценивая впоследствии эти события, бывший президент говорил, что считает, что в вопросе о судьбе одни выступали за сохранение союзного государства с учетом его глубокого реформирования, превращения в союз суверенных государств, другие - против. в беловежской пуще за спиной президента и парламента страны все мнения были перечеркнуты, и был уничтожен. с точки зрения и политической целесообразности трудно понять, зачем бывшим советским республикам нужно было "сжигать дотла" все государственные и связи, но не следует забывать, что кроме ярко проявившихся процессов национального самоопределения в советских республиках был факт борьбы за власть. и этот факт сыграл не последнюю роль в решении б.н. ельцина, л.м. кравчука и с.с. шушкевича, принятом в беловежской пуще о прекращении действия союзного договора 1922 г. крушение подвело черту под советским периодом современной отечественной . распад советского союза к наиболее впечатляющей со времен второй мировой войны геополитической ситуации. фактически это была настоящая геополитическая катастрофа, последствия которой и сегодня отражаются на , политике и социальной сфере всех бывших республик советского союза.