1.Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів свой, сказавши їм: «Oce я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що і надбали вони трудом великим. Тож: слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своему, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду Переяславль, а Ігорю - Володимир, а В'ячеславу - Смоленськ.
1. Про які події йде мова в уривку? 2) Які причини призвели до появи такого розпорядження Ярослава? 3) Які наслідки мало застосування
запропонованого Ярославом принципу?
