Используя содержание текста Приведите не менее трёх аргументов в пользу вклада байтурсынова казахскую письменность и общественно-политическую жизнь сделайте вывод ​

Вопросы конечно крутые, но они 1) изменение настроения среди интеллигенции было вызвано головокружительным успехом советского союза, массовые книги и тому подобное, которое совершалось на фронтах. 2) их интересовала духовная жизнь , а так же они хотели показать всему народу каким был на самом деле. 3) железный занавес, нечто иное как "холодная война" в 1946 году после фултонской речи уинстона черчилля. железный занавес, противостоял коммунизму, вернее страны запада, а в , главной идеологией был как раз таки коммунизм 4) партии были тем, что скоро может начаться "ядерная война", и что нужно предпринять меры по ее предотвращению. но были люди, которые были за войну. 5) мировое господство погубило всех. у каждого лидера стран, были территориальные 6) 1945-1952, возведение берлинской стены, раздел кореи на южную и северную, так же как и германия. одни - космополитисты, другие - коммунисты 7) кампания по распространению коммунизма и искоренением других политических взглядов. 8) в то время была сми, все писали правду, какой видели ее. сталину это не понравилось, и начался массовый арест 9) лев николаевич гумилёв - сын а.а.ахматовой, про его арест написано стихотворение "реквием" 10) а.д.сахаров 11) отец - основатель первой водородной бомбы в

Протягом 1743-1745 років Кирило Розумовський під іменем Івана Обидовського навчався в найкращих європейських університетах. У Берліні він проходив навчання у знаменитого математика Леонарда Ейлера, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцігу, побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку й латинську мови, географію, універсальну історію тощо.

Після цього, незважаючи на юний вік, він очолив Академію наук Російської імперії та керував нею цілих 52 роки, тобто аж до 1798 року. 

В умовах абсолютистської Російської імперії на центральному майдані Глухова, за участю представників від усіх станів Лівобережної України, відбулися вибори нового гетьмана, у результаті яких правителем автономії став Кирило Розумовський (сам він в Глухів не приїхав). А 13 березня 1751 року російська імператриця вручила Розумовському владні гетьманські клейноди – булаву, прапор, бунчук, печатку та литаври. У Петербурзі за відносини з Українським гетьманатом стала відповідати Колегія іноземних справ Російської імперії. Однак у 1756 році українців знову перепідпорядкували Сенату.

Своє гетьманування Кирило Розумовський розпочав з того, що скасував різні обтяжливі збори з населення Лівобережної України. Він ліквідував митниці між Україною та Росією, що полегшило життя купців, але зменшило доходи до скарбниці Українського гетьманату. Великою пільгою для козацької старшини став гетьманський дозвіл на виробництво горілки.

Однією з найголовніших справ Розумовського на гетьманській посаді стало реформування судового устрою України. У той час на Лівобережній Україні діяв Генеральний суд на чолі з генеральним суддею, апеляції на рішення якого подавалися до Генеральної військової канцелярії та гетьмана. Нижчими ланками судочинства лишалися полкові й сотенні суди.



Українські козаки

Універсалом від 17 листопада 1760 року К. Розумовський запровадив новий порядок судочинства, згідно з яким Генеральний суд очолювали два генеральні судді, а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з 10 полків. Генеральний суд розглядав справи генеральної старшини, полковників, бунчукових і військових товаришів, канцеляристів та осіб, які перебували під особистою опікою гетьмана. Крім того, цей суд став органом нагляду за місцевими судами, найвищою апеляційною інстанцією, в зв’язку з чим Генеральну військову канцелярію було позбавлено судових функцій (17 лютого 1763 року).

Загалом судова реформа, здійснена К. Розумовським, відповідала інтересам козацької старшини.