Задание  на выбор:  Докажите, что у кангюев была своя самобытная культура, используя формулу
                         ПОПС
П – «позиция» На мой взгляд…
О – «обоснование» Потому что…
П – «примеры» В качестве доказательства могу привести примеры…
С – «следствие» Таким образом, я делаю вывод…
    Например: Почему А. Македонский не смог покорить  саков?
 На мой взгляд  саки  воинственные, всадники отличные, хорошие воины. Они защищали свою землю, отлично владели оружием, прекрасно знали свою местность. В качестве доказательства могу привести пример простого воина Ширака, который защищал свою землю и путем обмана завлек персов в пустыню и погубил их. Таким образом делаю вывод, что А. Македонский не смог покорить землю саков ,потому что они саки – патриоты своей земли, они не завоевывали чужие земли ,а защищали свою Родину. А македонцы вели захват чужих земель, устали от войны, заболели, пошла эпидемия и поэтому они не смогли завоевать саков.
ВОТ ТАК ПОПРУБУЙТЕ ДОКАЗАТЬ, что у кангюев была своя самобытная культура, используя формулу   ПОПС,ИСПОЛЬЗУЙТЕ СЛОВА выделенные черным шрифтом.
 
 ​

Основні причини зміцнення королівської влади:

1) соціально-економічні

2) політичні

3) культурні.

А тепер детальніше. В середні віки, європейські монархії переживали процес еволюції та трансформації. По-перше, потрібно проаналізувати соціально-економічну систему, яка на той момент існувала. Феодалізм був замінений новою економічною системою, однак соціальні та політичні структури все ще ґрунтувалися на феодальному правлінні. Країни були розділені й роздроблені.

По-друге, традиції теократичного царювання, засновані на римських і християнських прецедентах, змусили монархів прийняти свій статус представників Бога на землі. В середні віки королі приходили до влади шляхом завоювання, схвалення, обрання або успадкування. Середньовічні монархи управляли своїми судами, які спочатку були приватними домогосподарствами, але з 12-го століття перетворилися в більш формальні та інституціональні бюрократичні структури. Саме в 12 столітті царі перетворилися в правителів людей і територій з визначеними межами. До кінця середньовіччя розвиток територіальних монархій поклало початок ідеї сучасної національної держави.

Ренесанс і ранній сучасний період привели до появи нового типу монархії в Європі, коли монархи почали здійснювати подорожі на інші континенти, розвинули нові форми торговельної торгівлі і, перш за все, побудували масові армії і великі урядові бюрократії, які представляли нові форми політичного управління. У порівнянні зі своїми попередниками, монархи цієї епохи були краще здатні контролювати і управляти своїми власними країнами, стягувати більше податків і приймати рішення про міждержавні війнах і завоюваннях.

Все ж в більшості випадків абсолютна монархія була абсолютною тільки по зовнішності. На практиці, більшість монархів залишалися залежними від обраних, так званих, адміністраторів, яким вони делегували повноваження з управління своїми державами, як це було у Франції.

Основні причини зміцнення королівської влади:

1) соціально-економічні

2) політичні

3) культурні.

А тепер детальніше. В середні віки, європейські монархії переживали процес еволюції та трансформації. По-перше, потрібно проаналізувати соціально-економічну систему, яка на той момент існувала. Феодалізм був замінений новою економічною системою, однак соціальні та політичні структури все ще ґрунтувалися на феодальному правлінні. Країни були розділені й роздроблені.

По-друге, традиції теократичного царювання, засновані на римських і християнських прецедентах, змусили монархів прийняти свій статус представників Бога на землі. В середні віки королі приходили до влади шляхом завоювання, схвалення, обрання або успадкування. Середньовічні монархи управляли своїми судами, які спочатку були приватними домогосподарствами, але з 12-го століття перетворилися в більш формальні та інституціональні бюрократичні структури. Саме в 12 столітті царі перетворилися в правителів людей і територій з визначеними межами. До кінця середньовіччя розвиток територіальних монархій поклало початок ідеї сучасної національної держави.

Ренесанс і ранній сучасний період привели до появи нового типу монархії в Європі, коли монархи почали здійснювати подорожі на інші континенти, розвинули нові форми торговельної торгівлі і, перш за все, побудували масові армії і великі урядові бюрократії, які представляли нові форми політичного управління. У порівнянні зі своїми попередниками, монархи цієї епохи були краще здатні контролювати і управляти своїми власними країнами, стягувати більше податків і приймати рішення про міждержавні війнах і завоюваннях.

Все ж в більшості випадків абсолютна монархія була абсолютною тільки по зовнішності. На практиці, більшість монархів залишалися залежними від обраних, так званих, адміністраторів, яким вони делегували повноваження з управління своїми державами, як це було у Франції.