А) Православ'я Контрольна робота з теми: Європейське суспільство і держави в X-XV ст. І варіант
1. Яку релігію сповідувало населення Франці в X-XV ст.?
2. Метою хрестових походів було звільнення міста:
а) Києва б) Єрусалиму в) Константинополя г) Риму
3. Герб якої королівської династії містив блу троянду?
а) Тюдорів б) Ланкастерів в) Плантагенетів г) Йорків
4. Назвіть дату утворення Священної римської імперії:
5.На теренах Скандинавського півострова здавна Али:
В. Війна між Англією та Францією, яка тривала з 1537 по 1455 р, отримала назву
б) Католицизм в) Язичництво г) Іслам
б) 736 р. в) 600 р. г) 962 р.
а) шведи б) датчани в) норвежці
г) правильні всі відповіді
6. Дайте визначення термінам: реконкіста, хартія.
7. Вставте пропущені слова:
А. Центральна Італія перебувала в руках римських пап та мала назву
Б. У Скандинавії воїнів, які здійснювали походи в інші країни, називали
а) 843 р.
області.
8. Співвіднесіть дату та подію:
а) 1479 р.;
б) 1302 р.;
в) 1215 р.;
г) 962 р.
1)битва при Слейсі;
2) скликання Генеральних штатів у Франції;
3)коронація Оттона I імператорською короною;
4) утворення королівства Іспанія;
5)ухвалення Великої хартії вольностей.
9. Склади розповідь (5-6 речень) про Столітню війну, використовуючи наступні поняття та да
1337, Жанна д'Арк, битва при Кресі, 1453, дофін, Жакерія.
10. Складіть розповідь про Хрестові походи. Назвіть позитивні та негативні наслідки​

1. Би́тва на реке Тала́с — сражение, произошедшее в июле 751 года на реке Талас (предположительно в приграничных районах современных Казахстана и Кыргызстана) у города Атлаха между войсками Аббасидской империи и Карлукского каганата с одной стороны, и армией танского Китая за контроль над Средней Азией. Результатом битвы стала победа Аббасидов с карлуками, что положило начало распространению ислама в Мавераннахре и Центральной Азии, а также арабскому влиянию на участках Великого шёлкового пути в регионе

2. В 1889 году русский ученый-этнограф Н. М. Ядринцев открыл в Северной Монголии, в долине реки Орхон, огромные каменные стелы с руническими надписями. Дешифровали и прочли тексты датский ученый В.Томсен, который первым нашел ключ к алфавиту, и русский тюрколог В. В. Радлов, впервые давший их связное чтение. Стелы были воздвигнуты в честь Бильге-кагана (732) и его брата Культегина (735), возглавлявших тюркские каганаты, а также советника Тоньюкука (создана после 716). Они содержат рассказ о жизни и подвигах их героев, которые излагаются на фоне общей истории Тюркского государства и сопровождаются различного рода политическими декларациями. Некоторые надписи частично сохранились на металлических изделиях, посуде, кирпиче, коже, пергаменте.

древнетю́ркское письмо́  (орхо́но-енисе́йская пи́сьменность)  —  письменность, применявшаяся в  центральной азии  для записей на  тюркскихязыках в viii—x  вв. н.  э.[2]  древнетюркская письменность использовалась  языком  (наддиалектный  койне) того времени[3][4][5][6][7], который также называется  языком орхоно-енисейских надписей[8].

исследователями выделяются 7 групп памятников письменности (принадлежащие, соответственно): ленско-прибайкальская (курыканам), енисейская (кыргызскому каганату), монгольская (восточно-тюркскому каганату), алтайская (западно-тюркскому каганату), восточно-туркестанская (уйгурскому каганату  в  монголии), среднеазиатская (уйгурскому государству  в  восточном туркестане), восточно-европейская (булгарам  (теория),  хазарам  и  печенегам)[9].

название дано по местам находок в долине  орхона  (второй тюркский каганат) и верховьях  енисея  (кыргызский каганат).

информация