Відповідь:
Університе́т — автономний заклад вищої освіти, тип якого сформувався в Європі за середньовіччя. В університеті об'єднується низка факультетів для підготовки фахівців високої кваліфікації з точних, природничих і гуманітарних наук.
Ґоліарди або вага́нти — мандрівні священники і монахи-утікачі у середньовічні часи, XI—XIV століття, у Західній Європі, що складали вірші, виконували пісні та декламували прозу на площах міст та на різних зібраннях.
Є́ресь — переконання або вчення, сильно відмінні від загальноприйнятих або традиційних поглядів, зокрема релігійне вчення, сукупність теологічних або релігійних доктрин, ідей, що суперечать визнаному в церкві або релігійній громаді догмату віри (вироблені Вселенськими соборами) або не збігаються з ним, і пов'язане із цим виділення зі складу Церкви нової громади, релігійне вчення, що заперечує основи (догми) та організаційні форми «панівної церкви».
Гуманізм — це філософська та етична позиція, яка надає особливого значення цінності людей та сприянні людям, і в загальному віддає перевагу критичному мисленню та доказам над прийняттям догмату або забобонів. Поняття гуманізму, як суспільного явища, вперше з'явилось в епоху Відродження.
Католицькі релігійні ордени є одним з двох типів релігійних інституцій, головна форма посвяти в римо-католицькій церкві. Існують чотири гілки релігійних орденів: Чернечі ордени, засновані ченцями або черницями, що живуть і працюють у монастирях. Жебручі ордени, засновані ченцями або черницями, що живуть з милостині.
Схола́стика — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод, сконцентрований навколо університетів, що був синтезом християнського богослов'я та логіки Арістотеля. Схоластика поєднувала теологічно-догматичні засновки з раціоналістичною методикою та інтересом до формально-логічних проблем.
Пояснення:
Релігійний орден я не знайшла але те що є
История Англии началась с вторжения германских племён — англов, саксов, ютов, фризов и созданием ими на территории нескольких раннефеодальных государств. История же самой Британии началась гораздо раньше с появлением на острове первых гоминид (клектонская культура), или с появлением первых людей современного типа после окончания последнего оледенения, в эпоху мезолита. C IX—VIII веков до н. э. в Британию активно переселялись кельты. Под давлением государства гуннов и ослаблением Римской империи к 410 году с острова ушли римляне и вторглись волнами англосаксы, сформировавшие здесь 7 своих королевств (объединённые затем в одно королевство Англию) и ставшие главными правителями этих земель (кроме территорий Уэльса и Шотландии).
Периодические рейды викингов участились с IX века, и в начале XI века Англией правили даже датские короли. В 1066 году в Англию вторглись отряды норманнов и завоевали страну. На протяжении Средних веков Англия через множество гражданских войн и битв с другими европейскими народами, в том числе Столетнюю войну. В эпоху Ренессанса Англия управлялась династией Тюдоров. В XII веке Англия завоевала Уэльс, а в начале XVIII века объединилась в союз с Шотландией, сформировав Королевство Великобритания.
Во время Индустриальной революции Великобритания управляла огромной империей, имея владения на всех континентах. Но если в территориальном отношении от этой империи мало что осталось (хотя, британские монархи все ещё остаются формальными главами членов т. н. Британского Содружества наций Австралии и Канады), тем не менее её культурное влияние глубоко и широко распространено во многих современных странах.
Объяснение:
