За правління Івана Грозного почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[10] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).
Номінально (з 4 грудня 1533 р. по 18 березня 1584) правив найдовше серед усіх російських монархів — 50 років та 105 днів.
Объяснение:
Обычай кровной мести существовал в Древней Руси достаточно долго. Сначала кровная месть исполнялась любим на это членом рода. Затем в Русской Правде возможность отомстить за убийство была ограничена. "Если убьёт свободный человек свободного, то (за него имеют право)" мстить брат за брата, или сын за отца, или отец за сына, или сыновья брата и сестры; если кто не пожелает или не или не может мстить,то пусть получит 40 гривен за убитого..." Впоследствии Ярослав Мудрый запретил кровную месть и заметил ее исключительно денежной платой.
