Само слово цивилизация имеет очень много определений. Поэтому, для точности понятия мы сразу охарактеризуем его рядом признаков: Цивилизация - это социокультурное единство людей, в котором:
1) создается производящее хозяйства, рационально организованная экономика, приносящая значительную прибыль – урожай (вместо присваивающего и, следовательно, бесприбыльного первобытного хозяйства)
2) создается институт частной собственности и владения имуществом, включая и землю, а, следовательно, появляется возможность концентрации богатств в руках одних и потери его другими. Это приводит к социальному расслоению прежде единой первобытной общины, появлению групп богатых и бедных;
3) появляется особый орган, регулирующий социальные отношения и конфликты, а именно, институт государства и права, в то время как в первобытных общинах отношения регулировались или по обычаям далеких предков, или произвольными решениями племенных старейшин;
4) появляются города как хозяйственный, административный, военный и культурно-религиозный центр области или региона, как место концентрации материальных и интеллектуальных ресурсов региона, ума, энергии и предприимчивости его жителей. Город становится мощным организатором прогресса общества;
5) появляется возможность монументального строительства, создание поражающих воображение сооружений: пирамид и храмов Египта, месопотамских зиккуратов, царских дворцов. Эти постройки стали яркой демонстрацией огромных возможностей рождающейся цивилизации, маневрирования ее запасами и трудовыми ресурсами.
США в першій половині XIX ст. Реферат
У першій половині XIX ст. США переживали процес бурхливого розвитку капіталізму. На північному сході країни швидко зростала фабрична промисловість. Та же була сконцентрована більша кількість робітників. Н півночі та заході країни переважало фермерське господарство
Різні шляхи економічного розвитку Півночі і Півдня справили великий вплив на хід історичного розвитку США: буржуазія Півночі і плантатори Півдня у боротьбі за зміцнення своїх економічних позицій привели країну до громадянської війни.
Кінець XVIII - перша половина XIX ст. були часом стрімкої територіальної експансії США. Були приєднані Луїзіана (французьке володіння, що його продав Наполеон І) та придбана в Іспанії Флорида.
США взяли на себе місію вершителя долі усієї Західної півкулі, проголосивши в 1823 р. доктрину Монро. Сутність цієї доктрини полягала в тому, що США виступили проти можливого втручання європейських країн у латиноамериканські справи (після втрати Іспанією усіх колоній у Південній Америці) і в справи Американського континенту загалом. США як найбільша країна Західної півкулі відкрито проголосили своє право на політичне лідерство у цій частині планети
До середини XIX ст. внаслідок війн з індіанцями та з Мексикою територія США збільшилася в 2 рази. США не брали участі в європейських війнах, що давало можливість уникати великих витрат на армію і не зазнавати воєнних спустошень. Швидкому економічному розвитку сприяли і природні умови: м'який клімат, родючість землі, велика кількість лісів, корисних копалин.
Наявність вільних земель на заході США приваблювала переселенців із Європи. Серед іммігрантів було чимало кваліфікованих ремісників і робітників.
У 1800-1850 рр. населення США збільшилося більш ніж у 4 рази - з 5,3 млн. до 23 млн. осіб. Землі, що належали індіанським племенам, вважалися власністю держави, їх продавали білим переселенцям. Індіанців винищували або відтісняли все далі на захід.
