Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади. Станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією, а
МОНАРХІЯ -- форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі — спадкоємному монарховіМонархів офіційно називають по-різному: царями і царицями, імператорами й імператрицями, великими князями й великими княгинями.
Сенат- приймає рішення вирішує питання про війну чи мир засідає на засіданнях
Два консули- Посада консула була колегіальною, тобто консулів було відразу двоє, обиралися вони на один рік в центуріатних коміціях. Кожний консул мав право вето на рішення свого колеги.
Згідно з римською традиційною історією, консули спочатку вибиралися тільки з патриціїв, але в результаті боротьби плебеїв з патриціями з 367 р. до н. е. один з консулів став обиратися з плебеївКонсули володіли вищою цивільною і військовою владою, набирали легіони і очолювали їх, скликали сенат і коміції, головували в них, призначали диктаторів, проводили ауспіції
Народні збори - збори громадян, громади чи держави для обмірковування суспільних справ, видання законів, обрання посадових осіб тощо. Термін також вживається як синонім терміна національні збори у значенні вищого законодавчого органу деяких країн,
Військовий трибу́н з консульської владою або консуля́рний трибун одна з вищих римських магістратур .Велика частина діяльності консулярних трибунів була пов'язана з веденням війни, її підготовкою або запобіганням. Лише тринадцять років з відомих п'ятдесяти одного року можна назвати відносно мирними. Головними завданнями консулярних трибунів були відбиття зовнішньої агресії і пом'якшення станових внутрішньогромадянських конфліктів.
Объяснение:
