Для каждого из нас школа – это второй дом. Здесь есть и вторая мама - наша первая учительница. Именно она научила нас писать, читать, логически мыслить. Учительница учит нас быть добрыми, честными, правильно общаться, дружить. Школа даёт нам опору, дарит тепло и радость. Каждое утро мы спешим в свой светлый класс, где тёплой улыбкой встречает нас учительница. Школа – это главная ступень в нашей жизни. Она формирует характер, учит нас правильно относиться к окружающему миру. В школе мы находим первых настоящих друзей и первую любовь. Школа - это то место, где мы переживаем первые радости побед и пытаемся скрывать горькие слёзы поражений. Школа учит нас преодолевать трудности и не останавливаться на достигнутом. В школе проходит множество мероприятий – интеллектуальных, спортивных и развлекательных. Именно такие мероприятия делают нас дружнее, сплочённее. Мы всегда будем помнить беззаботные школьные годы, наш школьный дом, наших учителей и одноклассников, которые стали для нас родными людьми.
Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.Роздроблення дістало в науці назву «феодального», оскільки його визначальними причинами були утвердження й подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їхнє прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру — Києва.Проте політичну роздробленість Київської держави спричинили декілька чинників.По-перше, великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління.По-друге, етнічна неоднорідність населення.По-третє, зростання великого землеволодіння.По-четверте, відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.По-п’яте, змінилася ситуація в торгівлі.По-шосте, постійні напади кочовиків та втручання сусідніх держав у внутрішні справи Русі.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
