Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.
Объяснение:
Проблема идентификации древнетюркской письменности - одна из самых сложных и трудных проблем, усугублена не только крайней скудостью источников по этой теме, но и многовековой предвзятостью ученой братии, до последнего времени отрицающей в большинстве своем наличие у кочевников письменной культуры, письменной (светской литературы. Особенно большой вред правильному пониманию этой проблемы нанесли ученые-востоковеды Х1Х в., которые, не обнаружив книжной (типографской) продукции у древних тюркских народов, делали выводы об отсутствии у них, в том числе и у кочевников, культуры вообще. Лучший из этих исследователей истории и культуры Казахстана Х1Х в. А.Левшин пишет следующее: "Ни образ жизни, ни нравы, ни религия не позволяют киргизам-казахам быть образованными.
