Розвиток промисловості 1698-1725 Цілі
Ціль Формування сильної промисловості, забезпечення її незалежності від експортних поставок металу і озброєння.
Наслідки Поява потужної промислової бази поблизу Петербурга і на Уралі (безперебійно діяли 65 заводів із 71); розвиток текстильної промисловості (у Москві, Ярославлі, Казані і в Україні); розширення суднобудування, фаянсового справи та виробництва паперу.
Берг-привілей 1719
Ціль Був дозволений самостійний пошук корисних копалин і закладка заводів на місцях вироблення.
Підсумок З появою додаткового стимулу для розвитку важкої промисловості на Уралі, стали відкриватися незалежні від імперії заводи і мануфактури, зміцнюють роль держави в світі
Указ про посессионных селян 1721 ціль Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів наслідок Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів
Указ про створення ремісничих цехів 1722
ціль Стимулювання розвитку ремесла і внутрішньої торгівлі
наслідок Збільшення дрібних ремісничих виробництв у містах, які забезпечували внутрішні потреби держави
Освоєння нових сільськогосподарських територій 1698-1725
ціль Розорювання земель на півдні Росії, у Поволжі й Сибіру
Наслідок Розширення посівних площ
Розширення посівних площ технічних культур і розведення нових порід худоби 1698-1725
Ціль Заохочення нововведень в сільському господарстві
Наслідок Збільшення посівних площ різних культур; розведення нових, більш продуктивних, порід худоби
Укази про введення нових торговельних тарифів 1724, 1726
ЦІль Протекціоністські акти, що регулюють зовнішню торгівлю (податок з ввезення товарів у країну був вище, ніж податок з вивезення)
Наслідок Захист внутрішніх виробників від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку та стимулювання зовнішньої торгівлі призвели до розвитку виробництва і торгівлі в імперії. Ці акти породили головні економічні успіхи царя
Нашествие нанесло сильный разрушительный удар культуре русских княжеств. В огне монголо-
татарских нашествий погибли многочисленные памятники, иконописи и архитектуры. Завоевания привело к длительному упадку русского летописания, которое достигло своего рассвета к началу Батыева нашествия. Оно принесло огромный ущерб всем областям духовной жизни, а истребление и пленение ремесленников подорвало основу культуры материальной. Особенно пострадало от нашествия русское зодчество. Из-за отсутствия средств и мастеров-строителей на полвека полностью прекратилось каменное строительство. И даже возобновленное в конце XIII века, оно утратило многие прежние приемы строительной техники. Так, например, в XIV-XV веках московские мастера вновь вернулись к кладке стен из тесаного камня, хотя уже в первой половине XIII века владимиро-суздальские зодчие умели строить из камня и кирпича, плотного известняка и известкового туфа. Полностью исчезло самобытное искусство белокаменной резьбы, украшавшей строения ХII-ХIII веков. Образованность и грамотность сохранял только тонкий слой православного духовенства, пощаженного «удивительной сметливостью татар» (А. Пушкин) .
