Якого кольору птахи змальовані в поезії лебеді материнства​

У чому особливості козацьких літописів як історико-літературних творів? Хто були їхні автори?

Козацькими літописами називають історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII ст., присвячені козацьким війнам. Назва «літописи» досить умовна, бо кожен із цих творів є складною, багатоплановою розповіддю про події Національно-визвольної війни, у якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, переговорів, окремі документи, тлумачення цього періоду історії України. Стиль цих творів далекий від традиційної літописної форми. Написані вони тогочасною мовою у формі щорічних записів, оповідань, сказань, повістей із залученням різних документів: більш ранніх українських літописів (Густинського, Львівського, Острозького, Чернігівського тощо), власних спогадів сучасників, документальних матеріалів (офіційні і приватні листи, грамоти, універсали), творів чужоземних істориків, легенд і переказів.

До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Літопис Самовидця, Літопис Граб’янки та Літопис Самійла Величка (1720). Кожен із творів є оригінальним, має свої особливості.

Объяснение:

Рассказывают, что Александр был очень жестоким. Когда он умер, устроили по­минки — зарезали скот и сварили мясо для общей трапезы, но к еде никто не при­тронулся, ведь Александр и его воины столько зла сделали, столько народу погубили: у одного человека отца убили, у другого — брата, у третьего — сына... Перед смертью Александр завещал по­садить его, мёртвого, на белого верблюда, провезти с вытянутой рукой и похоронить там, где рука опустится. Долго водили верблюда по разным местам, но рука держалась прямо. Наконец, один пастух посоветовал положить в руку покойника горсть земли. Так и сделали. Как только в руку Александра положили землю, она сразу опустилась. В этом месте его и похоронили.