В економіці Запоріжжя землеробство довго відігравало другорядну роль. Через свою трудомісткість воно було малорентабельним. Скотарство ж приносило вп'ятеро більший прибуток, ніж хліборобство. Поширеними промислами були рибальство, бджільництво й полювання. Ці галузі тривалий час залишалися головними джерелами запорізького багатства. Запорізьке господарство поступово еволюціонувало від до складних форм, від елементарних промислів у незайманому степу до організованого скотарства і рільництва.
Етапним у розвитку господарства Січі можна вважати 1734 р. — рік виходу запорожців з підданства Кримському ханству, повернення в Україну й заснування Нової Січі. Складаються умови для переходу від напівнатурального господарства до товарного. Природні й соціальні умови визначали організаційну форму запорізького господарювання в степу — зимівник (хутір). Так, один із зимівників останнього кошового отамана Петра Калнишевського знаходився в балці Водяній на відстані 50 км від Січі. Тут стояли три хати, одна з яких панська -двокімнатна, на чотири вікна, з дерев'яним дахом. У двох інших, критих очеретом, жили служники. На обійсті були також дві великі комори, хлів, два льохи, дві стайні, кузня.
с пасхой
сделаешь мой ответ лучшим?
ответ:Так как гунны сформировались в народность на основе военной общины, война и подготовка к войне занимали в их жизни важное место. Дети гуннов с малых лет обучались верховой езде и стрельбе из лука. Прежде чем учить детей верховой езде на лошадях, их тренировали в езде на овцах, а при обучении охоте мальчики сначала стреляли по полевым мышам и по хорькам (510).
Гунны в мирное время очень любили охотиться; они устраивали облавы на оленей и хищных животных, представляя их врагами на войне.
Это Структура войска гуннов!
Объяснение:
