З доповідної записки секретаря парторганізації швейної фабрики «Індпошив» до Вінницького міськкому КП(б)У: «12 червня 1937 р. проведено мітинг на швейній фабриці “Індпошив” щодо зрадників народу Тухачевського, Якіра, Ейдемана, Уборевича та ін. Були присутні – 130 осіб... Резолюція: заслухавши повідомлення Прокуратури Союзу РСР про шпигунську діяльність 8 гадів-бандитів у особі Тухачевського, Якіра, Уборевича, Корка, Ейдемана та ін., загальні збори висловлюють повне задоволення про справедливість винесеного вироку Верховного Суду, собакам – собача смерть. Цей вирок – вирок усього Радянського народу своїм заклятим ворогам, викритим пильним вартовим НКВС. Нехай знають усі шпигуни-диверсанти, що у Радянського народу, яким керує Велика партія Леніна – Сталіна, нікому не вдасться відібрати завойованих прав. Наш колектив бере на себе обов’язок підвищити продуктивність праці, покращити якість продукції, цим самим ще більше зміцнимо міць нашого Великого Радянського Союзу. Прийнято одноголосно загальними зборами швейфабрики “Індпошив”». 1. Прочитайте фрагмент документа. З’ясуйте, якій події часів Великого терору він присвячений, які явища тодішнього суспільного життя засвідчує. 2. Чи відповідає офіційно-діловому стилю протоколу партійних зборів уживання слів та словосполучень «гадів-бандитів», «собакам собача смерть»? Чому? Як ви можете пояснити появу таких висловів у тексті протоколу? 3. Як ви гадаєте, чому замість конкретних фактів правопорушень та імен правопорушників уживають слованаліпки «шпигуни», «диверсанти», «вороги народу» тощо? Спробуйте уявити, яка атмосфера панувала на тогочасних зборах. 4. Чому надуживання емоційно-експресивною лексикою, що містить негативну оцінку, вважають одним із проявів так званої мови ненависті?
