Не существовало в России в 19 веке: Посессионные крестьяне появились в России в 1721 году. Это были крепостные крестьяне, закреплённые за посессионными мануфактурами и продаваемые или покупаемые неотъемлемо от этих мануфактур. Сначала посессионных крестьян можно было покупать на оговариваемые сроки, а с 7 января 1736 года в «вечное пользование». В XIX веке в число посессионных крестьян были включены «непременные работники» (новое название приписных крестьян).
Ещё одна категория крепостных крестьян в России — дворцовые крестьяне. Дворцовое землевладение сложилось в стране в период XII — XV веков. С XVI века среди членов царской семьи распространилась мода раздавать дворцовых крестьян в качестве вознаграждения своим родственникам, фаворитам, приближённым, служилым дворянам. Дворцовые крестьяне принадлежали лично царю и членам царской фамилии, жили на землях великих князей и царей (так называемых «кабинетских землях») и несли в их пользу различные повинности — натуральный и (или) денежный оброк (с 1753 года в основном только денежный оброк).
впливова подія в історії республіканського Китаю: масовий виступ у Пекіні та інших містах проти підписання Версальського договору, який закріпляв основи світової геополітики після Першої Світової війни. Згідно договору, Німеччина звільняла Цзяочжоу (пров. Шаньдун), свою єдину колонію у Китаї, але ця територія мала відійти не до Республіки Китай, а до Японської імперії. Гаслами руху стало збереження Шаньдуну за Китаєм, звільнення з посад прояпонських чиновників, заклик до бойкоту японських товарів. Рух четвертого травня став прецедентом громадської солідарності у новій державі та утворив частину ширшого явища, відомого як Рух за нову культуру.
Виступ тривав понад два місяці. Поліція неодноразово розганяла демонстрантів, лави яких поповнили учні, ремісники, робітники, дрібні й середні підприємці. Організаторів та активістів було заарештовано, але це лише згуртувало учасників акції протесту. Врешті-решт, китайська делегація в Парижі відмовилась підписати Версальський договір, заарештованих студентів було відпущено на волю, а скомпрометованих чиновників звільнено.
«Рух 4 травня» також пожвавив партійне життя Китаю. На початку 1924 року відбулося об'єднання комуністів і гоміньданівців у єдиний фронт боротьби за об'єднання країни і звільнення її від японського впливу.
У липні 1925 року в місті Гуанчжоу постав Національний уряд Китаю, а головнокомандувачем Національно революційною армією (НРА) було призначено Чан Кайши.
