При княжении Ярослава Мудрого древнерусское государство процветало. Ярослав был очень умным и образованным правителем, и при нем были построены многочисленные храмы и библиотека. Книги из зарубежных стран переводились на славянский язык, и были в открытом доступе для народа. В результате население Киева стало гораздо более образованным.
Популяция Киева также поднялась – люди начали съезжаться туда, и через некоторое время там уже проживало 50 тысяч человек, а это количество в 2-3 раза превышало население Лондона в то же время.
Киев стал необычайно красивым городом – его украшали сотни церквей и почти десяток богатых рынков и ярмарок.
Одним из самых главных достопримечательностей Киева является Софийский собор, построенный в XI веке по приказу князя Ярослава Мудрого. Это прекрасное каменное здание с золотыми куполами стоит в Киеве и по сей день.
Князь Ярослав улучшил отношения с многими европейскими странами и Византией, поэтому в Киев часто приезжали иностранные гости.
Киев был очень хорошо укреплен – его окружала высокая земляная стена высотой до десяти метров и длиной в 3.5 километра. Это не позволяло врагу даже подобраться близко к городу, и город потому был еще и одним из самых безопасных.
Розквіт і піднесення Київської Русі зайняли період з кінця X — до середини XI ст. Він припадає на час князювання Володимира Великого (978-1015 pp.) та Ярослава Мудрого (1019-1054 pp.). За цих князів завершився процес формування території держави.
Феодалізм був першою господарською системою, яка базувалась на антагонізмі. Ця система своїми внутрішніми ресурсами забезпечила відтворення робочої сили. Крім того, у цій системі були закладені передумови вдосконалення людини як працівника. Усе це визначало ріст сукупного суспільного багатства, отже, тим чи іншим чином вирішувало безліч проблем поступального розвитку суспільства в цілому.
Інтенсивний розвиток економіки обумовив розклад общини. Орні землі, залишаючись колективною власністю територіальних общин, передаються при цьому в індивідуальне володіння окремих сімей. При такій формі земельних стосунків продукт, що отримується в результаті обробки конкретної ділянки землі, складає вже приватну власність і може стати джерелом збагачення. Отже, на зміну первісному комунізму приходить розкол суспільства на верстви, на стани, на класи. На час княжіння Володимира Русь уже склалась як ранньофеодальна європейська держава.
Історія Русі X століття розвивалась під знаком боротьби двох релігійних партій — християнської І язичницької. У фольклорі це відбилось як поєдинок Доб-рині і Змія. Антихристиянський терор перед цим кн. Святослава не сприяв стабілізації становища. Сім років по тому правив слабий князь Ярополк. Прийшовши до влади ціною життя свого брата Ярополка, молодий кн. Володимир опинився перед проблемами, що вимагали негайного вирішення. Серед них була необхідність задобрити варягів, які в складі руських дружин починали бунтувати проти своїх роботодавців. Наступною проблемою було забезпечення окраїн Русі від територіальних зазіхань і постійних нападів сусідів. І останнє — треба було припинити відцентрові виступи племінних вождів на окраїнах Русі.
Нова Руська держава потребувала більш досконалого апарату влади. Зміцненню системи державного управління сприяли реформи кн. Володимира — релігійна, адміністративна, військова, судова. Першою з них була релігійна.
Невдале реформування язичництва. Невдале реформування кн. Володимиром язичництва, спроба ввести монотеїзм на базі язичницьких богів, перш за все Перуна, потерпіла поразку. Археолог Я. Є. Боровський розкопав капище в центрі Києва. Воно точно зорієнтовано по сторонах світу — південь-північ, і має досить незвичайну видовжену форму з пелюстками-п'єдеста-лами, на яких колись стояли скульптури язичницьких богів.
