ответ:
несомненно, великие открытия явились событиями всемирно- значения. важнейшим следствием является «революция цен». наплыв из колоний большого количества дешевого золота и серебра к падению их стоимости и повышению цен на продукцию сельского хозяйства и предметы первой необходимости. с 1500 по 1600г. средний уровень цен в европе поднялся на 300 - 400%. однако последствия «революции цен» сказались на европейских стран по-разному. в испании и португалии в силу большого скачка цен производство многих товаров стало настолько дорогим, что они потеряли свою конкурентоспособность в международной торговле. это , в свою очередь, к глубокому упадку промышленности и торговли данных стран. наоборот, «революция цен» укрепила позиции и нидерландов, страны с развитым товарным производством, чьи товары шли в испанию и португалию. рост цен вызвал и иные последствия в некоторых европейских стран: с одной стороны, снизилась реальная заработная плата, а с другой - значительно увеличилась промышленная прибыль. так, если цены на товары народного потребления в в 16 веке выросли на 155%, то денежная оплата труда наемных работников - лишь на 30%. одновременно серьезно пострадали феодалы, получавшие фиксированную денежную ренту. великие открытия значительно расширили мировой рынок. захват колоний заметно увеличил количество новых товаров, появившихся в европе (табак, какао, кофе, картофель, томаты, пряности, чай). в лице колоний для европейской промышленности образовался ёмкий внешний рынок сбыта. вследствие этого возник кризис цеховой системы, неспособной удовлетворять этот возросший спрос. средневековое ремесло было вынуждено уступить место капиталистической мануфактуре, значительно увеличившей масштабы производства применявшемуся разделению труда. это имело своим результатом концентрацию торгового и промышленного капитала и формирование класса буржуазии. следовательно, можно сделать вывод, что сложившаяся колониальная система явилась одним из рычагов так называемого первоначального накопления капитала. более того, мореплавание позволило установить стабильные связи между отдельными частями мира и обусловило формирование мировой торговли. торговые пути из северного, и средиземного морей переместились в атлантический, индийский и тихий океаны. этому торговые пути связали между собой континенты. центром мировой торговли стал голландский город антверпен. рост торговли требовал новых форм ее организации. в 16 веке в европе стали появляться товарные биржи (первая - в антверпене). на таких биржах купцы заключали торговые сделки при отсутствии товаров: купец мог продать кофе будущего урожая, ткани, которые еще не сотканы, а потом купить и доставить своим покупателям. одновременно расширилась практика предоставления международного кредита, что к созданию также в антверпене фондовой биржи, где находились в обращении векселя, облигации, валюта различных государств, а позже - акции. торговое могущество голландии было неоспоримо. будучи сравнительно небольшой страной, нидерланды вначале xvi века обладали уже развитой промышленностью. громадный торговый флот позволял стране осуществлять широкую посредническую торговлю и стать "мировым перевозчиком". великие открытия способствовали превращению нидерландов в наиболее развитую часть европы. активной внешней политике, испания и португалия в xvi веке захватили огромные колониальные владения. однако полученные от колоний доходы уходили на содержание королевского двора. оставаясь по-прежнему феодальными странами, в столкновении с капиталистическими соперниками - голландией и , они были вынуждены уступить ведущее место соперникам.
объяснение:
Глухівські статті, які складалися з 27 пунктів, починалися з того, що мали бути збережені "права й вольності", підтверджені за Б. Хмельницьким. Царські воєводи залишалися, крім Києва, ще в Чернігові, Ніжині, Переяславі й Острі, але вони не мали права втручатися у справи місцевого населення; суди над обвинуваченими росіянами мали відбуватися за участі українців. Заборонялися постої російського війська в козацьких дворах, дано амністію полоненим росіянами українцям, які зуміли втекти на рідну землю, та ін. Збір податків до царського скарбу здійснювала гетьманська адміністрація. З цих доходів утримувалася старшина та 30-тисячне реєстрове військо. Крім того, гетьманові надавалося право утримувати наймане військо (1000 чол.), т. зв. компанійців, для несення охоронної служби і приборкання розрухи. Одночасно було заборонено перехід селян у козаки.
За Московськими статтями:
українські міста й землі переходили під безпосередню владу московського царя;
гетьманському урядові заборонялося вступати в дипломатичні зносини з іноземними державами;
обмежувалося право вільного обрання гетьмана: відтепер вибори мали відбуватися лише з дозволу царя й у присутності московських послів;
збільшувалася кількість московських військ в Україні, причому український уряд зобов'язувався безкоштовно постачати їм харчі;
військові гарнізони розміщувалися тепер, крім головних полкових міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі й навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак);
збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод і всі збори мали йти до царської скарбниці;
українська церква підпорядковувалася московському патріархові;
фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права;
заборонялося використання в Гетьманщині фальшивих грошей, якими насильно розплачувалися на українських землях московські військові;
поверталися королівські грамоти на магдебурзьке право українським містам (забрані за наказом царя), зокрема Києву, Переяславу, Ніжину, Каневу, Чернігову, Почепу, Гадячу, Стародубу, Остру та ін.
Объяснение:Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського населення, вони стали головною причиною антимосковського повстання в Гетьманщині, а згодом і загибелі самого гетьмана І. Брюховецького.
