Украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з вирішенням глобальних політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод[1][2].
ответ:Значение слова «боярин»
Откуда произошло слово «боярин», до сих пор остается вопросом дискуссионным как среди лингвистов, так и среди историков.
Одна из версий предполагает, что основой для словообразования могут служить такие славянские корни, как «бой» (битва) или же «болий» (большой). По другой считается, что этот термин произошел из тюрского языка и означает знатный, богатый муж.
Есть и еще одно предположение более соответствующее истине, согласно которому это слово было позаимствовано у болгар. Дело в том, что в Болгарском государстве (681-1018 гг.) так называли военную аристократию, составляющую совет при царе и при этом пользующуюся привилегиями недоступными для других. Правда, это слово в оригинале звучало несколько иначе: боляре.
Как назывались земли, которые князья раздавали боярам?
дворянину за службу давалось поместье и оставалось в роду только на время службы рода и могло быть в любой момент отобрано царём (но это только до "Вольности дворянства" 1762 года, когда большинство дворян служить перестало, но поместья у них остались. вотчины давались после ликвидации уделов князьям и боярам и передавались по наследству БЕЗ обязательной службы. уделы давались великим князем своим сыновьям, т. о. становившимся удельными князьями и были разнми по степени старшинства. обычно старший удельный князь становился великим, а удел мог и перейти к его птомкам, а мог быть передан царём или новым ВК другим либо вообще ликвидирован
Объяснение:
